Вичулковський Леон - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вичулковський Леон

ВИЧУЛКО́ВСЬКИЙ Леон (Wyczóùkowski Leon; 11. 04. 1852, Ґута Мястковська, побл. м. Седльце, Польща – 27. 12. 1936, Варшава) – польський живописець і графік. Закін. Варшав. рисув. школу (1873; викл. В. Герсон), навч. у Мюнхен. (1875–77; викл. А. Ваґнер) та Краків. (1877–79; викл. Я. Матейко) АМ. Працював у Львові (1879–80), на Київщині (1883– 93), від 1893 – у Кракові та Варшаві. 1895–1911 – проф. Краків. школи мист-в. Подорожував Європою. 1934 – проф. графіки у Варшав. АМ. Один із засн. т-ва «Штука». Автор портретів, краєвидів, побут. сцен із життя укр. селян. Серед робіт – «Рибалки» (1891), «Оранка в Україні» (1892), «Копання буряків» (1892, 1893, 1903, 1911), «Світ» (1894), «Сіяч» (1896), «Лірник» (1901), «Автопортрет» (1902), «Воли» (1903). Укр. мотиви відтворив у серії літографій 1920-х рр. У Львів. галереї мист-в зберігаються твори «Смерека», «Верховинець», портрети та етюди укр. періоду творчості.

Літ.: M. Twarowska. Leon Wyczkowski. Warszawa, 1962.

Ю. О. Бірюльов

Стаття оновлена: 2005