Вишеславська-Макарова Ірина Леонідівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вишеславська-Макарова Ірина Леонідівна

ВИШЕСЛА́ВСЬКА-МАКА́РОВА Ірина Леонідівна (20. 02. 1939, Київ) – живописець і графік. Дочка Леоніда, мати Гліба Вишеславських. Премія Всесоюз. конкурсу портрета (1975). Чл. НСХУ (1975). Навч. в Ін-ті живопису, скульптури та арх-ри у Ленінграді (нині С.-Петербург, 1959–64; викл. М. Бобишов), закін. Київ. худож. ін-т (1967; майстерня В. Забашти). Осн. галузі – живопис, графіка, сценографія. Її твори побудовані на колориті, сповнені поетич. та філос. метафор. Створила низку театр. афіш. Учасниця респ., всесоюз., зарубіж. мист. виставок від 1967. Персон. – у Москві (1984), Києві (1986, 1997–99), Парижі (1989), Торонто (1990), Ніцці (1996), Ментоні (2002), Антибі (2004; усі – Франція). Роботи зберігаються у музеях України, РФ, Канади, Франції.

Тв.: портрети – І. Молостової (1970), І. Жиленко (1973), «Автопортрет» (1976), В. Калиновської (1977), «Н. Усаковська», «Ніна» (обидва – 1980), В. Шевчука, Н. Лапчик (обидва – 1982), батька (1984); «Зустріч» (1970), «Читання віршів у Криму» (1978), «Великий концерт» (1986), «Житній ринок на Подолі. 20 років» (1988), «Гуцульський базар» (1989), «Ширма», «Барселона» (обидва – 2002), «Кафе у Ніцці» (2003).

Літ.: Ірина Макарова-Вишеславська: Альбом. К., 1992; Бисти Д. Поиск гармонии // Огонек. 1998. № 10.

Є. І. Буторіна

Стаття оновлена: 2005