Вишневський Всеволод Віталійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вишневський Всеволод Віталійович

ВИШНЕ́ВСЬКИЙ Всеволод Віталійович (Вишневский Всеволод Витальевич; 08(21). 12. 1900, С.-Петербург – 28. 02. 1951, Москва) – російський драматург. Сталін. премія (1950). Закін. г-зію у Петрограді (нині С.-Петербург, 1918). Був учасником 1-ї світ. війни (пішов у 14 р. добровольцем; нагородж. Георгіїв. хрестом 3-х ступ.); більшов. перевороту 1917 у Петрограді; воєн. дій 1918–20 у складі 1-ї Кінної армії С. Будьонного на тер. України, зокрема 1919 – у Києві. Від 1921 – командир, політпрацівник на Балт. та Чорномор. флоті. Під час рад.-фін. та 2-ї світ. воєн був військкором. Від 1944 жив і працював у Москві. Почав друкуватися 1920. Написав п’єси «Перша Кінна» (поставл. 1929), «Останній вирішальний» (поставл. 1931), «На Заході бій» (1931), «Оптимістична трагедія» (1933 – прем’єра на сцені Київ. рос. драм. театру, реж. В. Неллі), «Розкинулось море широко» (1942), «Біля стін Ленінграда» (поставл. 1944), «Незабутній 1919-й» (1949) та ін. Більшість п’єс В. йшли у театрах України. Твори В. – героїчно-епічні, присвяч. воєн. і рев. подіям, в дусі офіц. ідеології. Розробляв питання теорії кіномистецтва, опублікував низку нотаток і рецензій на фільми «Іван», «Аероград», «Щорс» О. Довженка, спогади про зустрічі з митцем. За його творами знято фільми «Ми з Кронштадта» (1936, реж. Є. Дзиган), «Оптимістична трагедія» (1963, реж. С. Самсонов), «Ми, російський народ» (1966, реж. В. Строєва).

Тв.: Собрание сочинений: В 6 т. Москва, 1954–60; Впередсмотрящий. Статьи, очерки, выступления. Москва, 1971; укр. перекл. – Перша Кінна. Х., 1932; Незабутній 1919-й. К., 1950; Оптимістична трагедія. К., 1957.

Літ.: Неллі В. Вишневський у Києві // УТ. 1971. № 1; Голота В. Театральна Одеса. К., 1990.

В. Т. Габелко

Стаття оновлена: 2005