Вишневський Іван Прокопович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вишневський Іван Прокопович

ВИШНЕ́ВСЬКИЙ Іван Прокопович (06. 10. 1907, с. Табори, нині Баранів. р-ну Житомир. обл. – 29. 08. 1994, Львів) – літературознавець. Д-р філол. н. (1964), проф. (1968). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Калінін. пед. ін-т (нині м. Твер, РФ, 1939), де відтоді й працював викл., продеканом філол. ф-ту. У Львів. ун-ті: 1940–41 і 1946–47 – пом. декана філол. ф-ту, 1950–51 – декан ф-ту іноз. мов, 1968–83 – зав. каф. рос. літ-ри, 1983–88 – проф.-консультант; 1965–68 – проф. Люблін. ун-ту (Польща), одночасно викл. Великотирнів. ун-ту (Болгарія). Чл. редколегії, заст. ред. наук. зб. «Вопросы русской литературы». Досліджував питання реалізму в творчості закарпат. письменників та укр.-рос. літ. зв’язки, проблеми розвитку укр. та рос. літ-р 20 ст. За ред. В. видано «Очерки по истории славянских литературных связей» (Л., 1978).

Пр.: Этих дней не смолкнет слава: Сб. ст. 1958; Закарпатські новелісти. 1960; Традиції та сучасність: Про розвиток літ-ри на Закарпатті. 1963; Актуальные проблемы современного литературного процесса: Семинарий. 1974; А. И. Куприн: Семинарий. 1978 (усі – Львів).

Н. Є. Ігнатів

Стаття оновлена: 2005