Вишньовецький Тадеуш - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вишньовецький Тадеуш

ВИШНЬОВЕ́ЦЬКИЙ Тадеуш (1845, Львів – після 1927, там само) – скульптор. Навч. у Краків. школі красних мист-в (1869–70), Мюнхен. (1871–75) та Віден. (1876–80; майстерня К. Цумбуша) АМ. Працював у Львові. Від 1881 – проф. Львів. худож.-пром. школи. Спочатку у творчості віддавав перевагу романтизму: «Ромео і Джульєтта», «Ґустав», «Костюшко» (усі – 1872); портрети – Ф. Шопена (1875), А. Ґроттґера (1876, Львів. галерея мист-в), «Чернець» (1880). Пізніше, дотримуючись алегоризму, перейшов до неоренесансу та академізму. Автор проектів пам’ятників: А. Фредро у Львові (1892, 2-а конкурсна нагорода, гіпс. модель у колекції Наук. б-ки Львів. ун-ту), Т. Костюшку у Чикаґо (3-я премія львів. конкурсу 1893), А. Міцкевичу у Львові (1898); мармурових портрет. медальйонів на нагробку Я. Камінського на Личаків. цвинтарі у Львові (1877), на пам’ятнику М. Бартус у львів. Домінік. соборі (1888, арх. Ю. Захаревич); мемор. таблиці Е. Дуніна-Борковського у львів. костелі св. Антонія (поч. 1890-х рр.); алегор. композиції – «Вісла» (1874), «Фіванський сфінкс, який убиває людину», «Самаритянка» (обидві – 1891); твори на побут. тематику – «У пошуках роботи» (1873), «Неаполітанець», «Сільська дівчина з околиць Риму» (обидва – 1876); скульптур двох муз на гол. фасаді міського театру (нині Львів. театр опери та балету ім. С. Крушельницької, 1899). Автор статей з питань теорії мист-ва, проблем композиції у скульптурі та синтезу просторових мист-в.

Ю. О. Бірюльов

Стаття оновлена: 2005