Вишняк Петро Тимофійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вишняк Петро Тимофійович

ВИШНЯ́К Петро Тимофійович (12. 02. 1930, с. Мотовилівська Слобідка Фастів. р-ну, нині Київ. обл.) – графік і живописець. Чл. НСЖУ (1970), НСХУ (1977). Закін. Київ. художнє уч-ще (1949; викл. П. Жила, О. Коротенко), Укр. полігр. ін-т у Львові (1956; викл. П. Жолтовський, В. Форостецький). Працював у вид-вах «Рад. письменник», «Дитвидав», «Дніпро» (1956–73); у Худож. фонді СХУ (1973–95). Учасник обл., респ., всесоюз. і міжнар. худож. виставок від 1960. Персон. – у Києві (2001). Автор графіч. іл. до багатьох книг, зокрема «Вічна слава героям. 1941–1945. Про міста-герої» (1970), «Виробнича Енциклопедія Садівництва» (1968), п’ятитомників – «Тарас Шевченко» (1968), «Анатоль Франс» (1976–77), «Болеслав Прус» (1978); книг серій «Шкільна бібліотека» (від 1966), «Учням про прекрасне» (1966–70), «Зарубіжна класика» (від 1986); «Гайдамаки» Т. Шевченка (1968), «Українські народні пісні в записах М. Лисенка» (1989), «Батий» В. Яна (1990), «Історія української літератури Х–ХVII ст.» (1994), «Святослав» і «Володимир» С. Скляренка (обидві – 1995). Для творчості В. характерне дотримання традицій укр. стилю у книжк. графіці, тяжіння до симетричності вирішення композиції книжки, пошук відповід. образотвор. засобів у відтворенні стилів письменників, епох. Співавтор факсиміл. видання «Енеїда» І. Котляревського. Працював також у жанрах пейзажу, натюрморту, портрета. У твор. доробку – гравюри («Палубне військове судно Київської русі. ХІІ ст.», 1988; «Запорозька чайка», 1989); літографії прапорів і кокард 1918– 19-х рр. (1991); герби, печатки, бунчуки, пірначі, булави, барабани; великий та малий герби; герби істор. земель України, міст і містечок (усі – 1993).

Тв.: живопис – «Ранок», «Михайлівська церква Видубицького монастиря» (обидва – 1984), «Натюрморт із кавуном» (1985), «Натюрморт із лимоном», «Засвітилися вогні», «Куточок Львова», «Дзвіниця Вірменської церкви», «Панорама Львова з боку кріпосної стіни» (усі – 1986), «Останній промінь» (1987), «А блідий місяць на ту пору», «Фрукти і посуд», «Копи» (усі – 1988), «Після дощу» (1989), «Теплий зимовий день» (1990), «Відлига (Хата баби Хведори)», «Пори року», «Покинута хата» (усі – 1992), «Спогади про минуле» (1999), «Квіти лугові», «Квіти лісові», «Квіти польові» (усі – 2000), «Осінь у гідропарку», «У ботанічному саду» (обидва – 2003), «Зимовий ранок», «Перший сніг» (обидва – 2004); портрети – Лесі Українки (1973), Г. Квітки-Основ’яненка (1974), «Подвійний портрет батьків» (2001), «За роботою. Портрет професора» (2002); акварелі – «Ранок у ботанічному саду» (1966), «Морська русалка» (1973), «Пуща-Водиця. Сосновий ліс» (1975), «На схилах Дніпра», «Бузок цвіте» (обидва – 1980); рисунки – «Натюрморт з яблуками і виноградом» (2000), «Який прекрасний зелений світ!» (2001), «Осінь», «Урожай» (обидва – 2002), «Натюрморт із кавуном, виноградом і вишнями» (2003).

В. І. Юрчишин

Стаття оновлена: 2005