Вищий господарський суд України - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вищий господарський суд України

ВИ́ЩИЙ ГОСПОДА́РСЬКИЙ СУД УКРАЇ́НИ – вищий судовий орган у системі господарських судів, що здійснює перегляд процесуальних рішень місцевих й апеляційних господарських судів у касаційному порядку. Прототипом госп. судів у Рос. імперії були комерц. суди, які розглядали торг. та вексел. справи, а також справи про торг. неспроможність. Після встановлення рад. влади за умов слаборозвинутих товарно-грошових відносин судові спори між держ. закладами були заборонені, суперечності між ними вирішувались в адм. порядку вищими органами упр. Однак згодом, із розвитком госп. відносин, виникла потреба в утворенні спец. органу з вирішення спорів між держ. підпр-вами та орг-ціями. Таким органом став Держ. арбітраж СРСР (див. Арбітраж, Арбітражний суд).

У червні 1991 ВР УРСР прийняла Закон «Про арбітражний суд», відповідно до якого створ. Вищий арбітраж. суд України (у червні 2001 перейменований у В. г. с. У.). Він складається із суддів, обраних на посаду безстроково, голови, першого заступника і заступників. У його структурі діють 4 судові палати з розгляду справ: про банкрутство; що виникають з податк. та ін. відносин, пов’язаних з держ. регулюванням діяльності господарюючих суб’єктів; у спорах між господарюючими суб’єктами; у госп. спорах, пов’язаних із захистом права на об’єкти інтелектуал. власності. Організац. питання вирішує президія, кількість чл. якої визначає пленум В. г. с. У., що скликається не менше 2-х разів на рік. До нього входять голова, його заступники, всі судді В. г. с. У. та голови апеляц. госп. судів (голова В. г. с. У. і його перший заступник також є чл. пленуму Верхов. Суду України). Пленум заслуховує питання діяльності відповід. госп. судів; вносить пропозиції щодо необхідності змін чинного законодавства; приймає рішення про звернення до Конституц. Суду України з поданням щодо офіц. тлумачення Конституції України; дає роз’яснення з питань застосування госп. судами чинного законодавства тощо.

Д. М. Притика

Стаття оновлена: 2005