Відмич-Бандура Іван Никифорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Відмич-Бандура Іван Никифорович

ВІ́ДМИЧ-БАНДУ́РА Іван Никифорович (1901, побл. м. Кременчук, нині Полтав. обл. – 29. 10. 1965, Буенос-Айрес) – ґрунтознавець, громадський діяч. Канд. н. (1934). Закін. Харків. с.-г. ін-т (1925). Проф. Харків. гідрогеол., лісного та гідротех. ін-тів. Один із розробників плану спорудження Кучетків. водосховища. Під час нім. окупації – заст. голови Харків. земельного управління. Від 1945 – у таборах для переміщ. осіб у Фюссені, Шлясгаймі (Німеччина), викладав в Укр. госп. академії, видавав ж. «Український господар», започаткував курси гімназій. та нар. шкільництва, брав участь в орг-ції та діяльності хору Н. Городовенка. Від 1948 – в Арґентині, один із пров. ґрунтознавців держ. компанії «Агуа і Енерґіа Електріка», відповідав за експертну оцінку територій для спорудження водосховищ нових ГЕС. Створив перший атлас ґрунтів Арґентини. Автор статей з геології та ґрунтознавства України й Арґентини в укр. закордон. періодиці. Брав активну участь у діяльності Спілки укр. науковців, літераторів та митців Арґентини.

Пр.: Підземні скарби України // Альм. «Просвіти». 1949; Аргентинська пампа // Наш клич. 1950, квіт.; Як утворились чорноземи в Україні // Альм. «Відроження». 1953; Грунти Аргентини // Альм. «Просвіти». 1953; Спогади про німецьку окупацію Харківщини // УС. 1953, січ.; Боротьба з пісками України // Там само. 1953, квіт.; Гори Карпатської України // Наш клич. 1953, черв.; Руйнація берегів Дніпра // Там само. 1953, серп.; Природні умови Туркестану та Казахстану (куди вивозять на вимирання українців) // Пороги. 1954, груд. (усі – Буенос-Айрес).

В. М. Кохно

Стаття оновлена: 2005