ВІЙНА́ — соціально-політичне явище, що являє собою одну з форм роз­вʼязува­н­ня засобами збройного насильства су­спільно-політичних, економічних, ідеологічних, національних, територіальних, релігійних та інших суперечностей між державами, народами, націями, класами, соціальними групами. В. є продовже­н­ням політики насильницькими засобами і повʼязана зі зміною від­носин між субʼєктами політики.

Основним змістом В. є збройна боротьба, що являє собою сукупність воєн­них дій різного мас­штабу, які ведуться в різних фізичних середовищах (на землі, на воді, під водою, у повітрі, у космосі) для досягне­н­ня політичних і воєн­но-стратегічних цілей. Головним і вирішальним знаря­д­дям її веде­н­ня ви­ступають ЗС та інші озброєні формува­н­ня. Поряд зі збройною боротьбою для досягне­н­ня по­ставлених політичних цілей у війні за­стосовуються також економічні, дипломатичні, ідеологічні, психологічні, інформаційні, екологічні та інші засоби й від­повід­ні до них форми боротьби.

В. має низку ознак, що від­різняють її від інших соціально-політичних явищ і форм збройного насильства. Вона породжується глибин­ними політичними і соціально-економічними причинами, що мають обʼєктивно-субʼєктивний характер. Кожній В. властиві особливі соціально-політичні, воєн­но-стратегічні та правові риси, об­умовлені політичними цілями сторін, мас­штабами веде­н­ня, засобами збройної боротьби та способами дій ЗС. Сукупність цих рис ви­значає характер війни (див. Воєн­ний конфлікт).