ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Війська зв’язку

ВІЙСЬКА́ ЗВ’ЯЗКУ́  — спеціальні війська, призначені для розгортання систем зв’язку і забезпечення управління військами (силами) у мирний і воєнний час. На них покладаються також завдання з експлуатації систем і засобів автоматизації на пунктах управління.

Військ. зв’язок на початк. етапах розвитку форм організації зв’язку послуговувався найпростішими звуковими та зоровими засобами для передачі сигналів і команд безпосередньо на полі бою: голос, труби, ріжки, прапори, піші кур’єри, кінні гінці, вогнища, голуби тощо. Цьому сприяли нескладність форм бою минулих епох, нечисленні армії, обмеженість полів битв, низький рівень військ. техніки. Засоби зв’язку та сигналізації, методи їх забезпечення в 17–18 ст. залишалися, в основному, незмінними. Лише з розвитком принципово нових тех. засобів передачі звуку (телеграф і радіо) змінилися В. з. У Рос. імперії першим військ. підрозділом тех. зв’язку стала телеграфна рота, сформована 1851 при упр. С.-Петербур.-Моск. залізниці. Перший військ. похід. телеграф застосовувався в Крим. війні 1853–56, телеграфні підрозділи зв’язку — в рос.-турец. війні 1877–78. У травні 1899 сформована перша військ. радіочастина, а до поч. 1-ї світової війни в рос. армії вже було 7 окремих іскрових (радіотелеграф.) і 11 окремих телеграф. рот, 41 телеграфна рота в складі сапер. батальйонів і 3 запас. телеграф. батальйони. У піхот. і кавалерій. полках, артилер. бригадах, дивізіонах, батареях створені команди зв’язку. В ході війни кількість окремих телеграф. рот збільшилася майже у 2,5 рази.

В. з. Армії УНР мали структуру і склад, аналог. цар. армії. За Гетьманату вони розподілялись із розрахунку один взвод зв’язку на полк, чотири радіотелеграфні роти — на корпус. Підготовка кадрів мала здійснюватись у військ. школі старшин тех. служби. В УГА при сотнях, батареях і куренях діяли телефонні пости. Частини рівня полк — бригада мали телефонні відділи в силі однієї чети. При штабах корпусів і Начал. команді УГА існували сотні зв’язку у складі телефон., телеграф. (радіотелеграф.), буд. відділів. Крім того, широко використовувались кур’єри, дресировані собаки та голуби. На високому рівні була служба шифрованого зв’язку. В УПА, внаслідок специфіки розташування підрозділів і органів упр. й форм ведення бойових дій, зв’язок здійснювався, як правило, кур’єрами або по радіо.

Перші підрозділи і частини зв’язку Червоної армії сформовані навесні 1918. Наказом Рев.-військ. ради Республіки від 20 жовтня 1919 служба зв’язку виділена в спец. службу як невід’ємна частина штабів усіх ступенів, формування зв’язку — у самостійні спец. війська. Нач. зв’язку з’явилися у всіх органах військ. упр. і підпорядковувалися нач. штабів. Заг. керівництво зв’язком покладалося на командуючих (командирів). Указом рад. уряду від 20 жовтня 1919 В. з. переформовані у самостійні спеціалізов. війська. Було створено упр. зв’язку ЗС на чолі з нач. зв’язку, а також упр. зв’язку фронтів і армій, відділи зв’язку дивізій, відділення зв’язку бригад. Під час 2-ї світової війни широко застосовувалися рухомі вузли зв’язку, що забезпечували постійне упр. при переміщеннях команд. пунктів; у 1943 створені окремі дивізіони зв’язку Резерву верхов. головнокомандування і вузли зв’язку особл. призначення для забезпечення зв’язку представників Ставки із Генштабом і штабами фронтів; у 1944 сформовані окремі бригади зв’язку в складі декількох окремих батальйонів і розгорнуті додатк. вузли зв’язку. Наприкінці війни майже кожен десятий воїн рад. армії був військ. зв’язківцем.

До складу В. з. ЗС України входять вузлові, лінійні, лінійно-вузлові з’єднання, частини і підрозділи зв’язку, АСК, фельд’єгер.-пошт. зв’язку, контролю безпеки зв’язку і АСК, тех. забезпечення зв’язку і АСК, наук. установи, навч. заклади та учбові частини. Організац. вони об’єднані в бригади, полки, батальйони, вузли, центри, роти, взводи, пункти, групи, станції, заводи та бази з ремонту і зберігання засобів зв’язку й автоматизації, склади зв’язку. Сучасні В. з. оснащені мобіл. і портатив. радіо; радіорелей., тропосфер., косм. станціями; апаратурою високочастот. телефонування, тонал. телеграфування; телевізій. і фотогр. апаратурою. У заг. системі ЗС України В. з. становлять бл. 10 %. Враховуючи заслуги В. з. у зміцненні обороноздатності держави Указом Президента України від 1 лютого 2000 в Україні встановлено свято — День військ зв’язку, яке відзначається щорічно 8 серпня.

Рекомендована література

  1. Історія українського війська (1917–1995). Л., 1996;
  2. Військове будівництво в Україні у ХХ столітті: історичний нарис, події, портрети. К., 2001.
Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2005
Том ЕСУ:
4
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Військо і зброя
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
34449
Вплив статті на популяризацію знань:
989
Бібліографічний опис:

Війська зв’язку / П. Д. Біленчук, В. М. Кочетков, В. Б. Міщенко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-34449.

Viiska zviazku / P. D. Bilenchuk, V. M. Kochetkov, V. B. Mishchenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2005. – Available at: https://esu.com.ua/article-34449.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору