Військова освіта - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Військова освіта

ВІЙСЬКО́ВА ОСВІ́ТА – різновид професійної освіти, що має на меті підготовку фахівців з різних напрямків військової справи. В. о. від найдавніших часів і до періоду козаччини українці здобували як практичну військ. підготовку при дворах князів чи магнатів, безпосередньо при війську або переймали військ. вміння від старших товаришів. Від кін. 18 ст. молодь із дворян. родин навч. у заг.-рос. військ. школах, які готували офіцерів. Перевагу при вступі до них мали вихованці закритих кадет. корпусів, признач. переважно для синів офіцерів (1862–86 їх функції виконували військ. г-зії). Мор. офіцерів готував Мор. кадет. корпус. Окрім того, від 1832 діяла Микол. академія Генштабу, згодом відкриті артилер., інж., військ.-юрид., мор., військ.-мед. й інтендант. академії. Учбові команди при військ. частинах готували унтер-офіцерів, школи при дивизіях – підпрапорщиків. В Австро-Угорщині структуру В. о. складали військ. академії у м. Віннер-Нойштадт і Будапешті, кадет. школи та однорічні школи добровольців для старшин резерву.

За часів Рос. імперії на тер. України кадет. корпуси діяли в Києві, Полтаві, Одесі, Сумах; піхотні військ. школи – в Києві, Одесі, Чугуєві; кавалерій. – в Єлисаветграді (нині Кіровоград). У ході 1-ї світ. війни відкрито низку шкіл для прапорщиків. Багато їхніх випускників згодом воювали в Армії УНР. 1918, за часів Гетьманату, існувала Інструктор. школа старшин у Києві (розроблений план реорг-ції В. о. так і не вдалося реалізувати); Армія УНР мала Спільну юнац. школу 3-х родів зброї у Житомирі (згодом – у Кам’янці-Подільському) під кер-вом полковника В. Петріва; в УГА було спочатку два, потім один старшин. курси. У міжвоєн. період деякі українці закін. військ. школи в Польщі, Румунії та Чехо-Словаччині. Під час 2-ї світ. війни старшини дивізії «Галичина» навч. у нім. юнкер. школах. У структурі УПА діяла Школа старшин, яка протягом 1943– 44 здійснила 4 випуски, і декілька підстаршин. шкіл.

В УРСР, окрім заг.-рад. військ. шкіл (станом на 1935–15, переважно авіац. і артилер.), у 1921–34 існувала Харків. школа червоних старшин з укр. мовою навчання, що готувала старшин для укр. територіал. частин. Деякий час діяли академії: кавалерій. і служби зв’язку в Києві, військ. госп-ва – у Харкові. У 1937 всі військ. школи (крім 18-ти авіац.) перетворено на військ. уч-ща. 1943–44 організовано закриті середні школи типу кадет. корпусів для підготовки молоді до військ. («суворов. уч-ща») і військ.-мор. («нахімов. уч-ща») вищих уч-щ. Загалом на 1991 в УРСР знаходилось 34 військ. навч. заклади.

Після здобуття незалежності перед Україною гостро постала необхідність реформування системи В. о., успадкованої від СРСР, яка виявилась занадто громіздкою, розгалуженою і не відповідала потребам ЗС й екон. можливостям держави. 15 грудня 1997 КМ України прийняв Постанову «Про створення єдиної системи військової освіти», згідно з якою затверджено Концепцію В. о. в Україні. Одним із елементів цієї Концепції є інтеграція системи В. о. у заг.-держ. систему освіти, що, окрім знач. економії бюджет. коштів, дозволяє використовувати наук.-пед. потенціал цивіл. ВНЗів у підготовці військ. фахівців. Важливим є також реорг-ція мережі та зміна структури В. о. відповідно до змін структури і чисельності ЗС України.

Нині система В. о. України включає: Нац. академію оборони України, Укр. військ.-мед. академію, Харків. військ. ун-т, Полтав. військ. ін-т, Житомир. військ. ін-т радіоелектроніки, Одес. ін-т Сухопут. військ, Севастоп. військ.-мор. ін-т, Харків. ін-т ВПС, Військ.-інж. ін-т при Поділ. аграрно-тех. ун-ті, Львів. військ. ін-т при Нац. ун-ті «Львів. політехніка», Військ. ін-т ракет. військ і артилерії при Сум. ун-ті, Харків. ін-т танк. військ при Нац. тех. ун-ті «Харків. політех. ін-т», Військ. ін-т Київ. ун-ту, Військ. ін-т телекомунікацій та інформатизації Нац. тех. ун-ту України «Київ. політех. ін-т»; Севастоп. військ.-мор. коледж, Микол. автомоб. коледж, Васильків. коледж Військ.-мор. сил, Військ.-буд. ф-т Харків. ун-ту буд-ва і арх-ри, військ.-юрид. ф-т Нац. юрид. академії, ф-т військ. підготовки Нац. авіац. ун-ту України, кафедри військ. підготовки в цивіл. навч. закладах, Київ. військ. ліцей ім. Івана Богуна, 14 ліцеїв з посиленою військ. підготовкою.

У системі В. о. реалізуються принципи безперерв. ступеневої підготовки військ. фахівців для призначення на посади тактич., оператив. і стратег. ланок ЗС України (див. також Військово-медична освіта).

Літ.: Нещадим М. І. Військова освіта України: Історія, теорія, методологія, практика. К., 2003.

Р. В. Пилипчук

Стаття оновлена: 2005