Військова присяга

Визначення і загальна характеристика

ВІЙСЬКО́ВА ПРИСЯ́ГА  — правовий документ, на основі якого громадянин, призваний на військову службу, присягає чесно служити і гідно виконувати свій військовий обов’язок. У В. п. закладено вимоги держави та суспільства до військовика, його патріотичні переконання та особисті моральні зобов’язання. У ЗС України В. п. складають військові, що пройшли курс молодого бійця, але не пізніше, ніж через 1,5 місяці після їх прибуття до військової частини. Військовики складають В. п. зі зброєю в руках, в урочистій обстановці у присутності рідних та близьких і, як правило, священика або декількох представників найбільш поширених в Україні релігійних конфесій. Цей день оголошують вихідним днем для військової частини.

Історія складання В. п. на території України має глибоке коріння і традиції, зокрема 30 травня 1918 гетьман П. Скоропадський затвердив «Закон про присягу військового на вірність Українській Державі», у якому в законодавчому порядку була закріплена В. п. для військовиків-християн та обітниця для атеїстів і осіб, які, згідно зі своєю вірою, не можуть брати в руки зброю. 23 серпня 1918 гетьман підписав постанову, ухвалену РМ про текст В. п. для осіб іудейського віросповідання. Після здобуття Україною незалежності 6 грудня 1991 ВР України ухвалила закони «Про оборону України», «Про Збройні Сили України» і затвердила текст В. п. 30 грудня 1991 на зустрічі глав держав СНД Президент України Л. Кравчук оголосив, що війська, розташовані на території України, приводяться до добровільної присяги на вірність народу України.

Завантажити статтю