Військова фармація
ВІЙСЬКО́ВА ФАРМАЦІ́Я — галузь військової медицини, що вивчає проблеми забезпечення військових частин, лікувальних установ і медичних закладів лікарськими засобами та іншим медичним майном, питання технології, стандартизації та контролю якості препаратів спеціального призначення, вплив сучасної зброї на лікарські засоби і медичну техніку. В. ф. є наук. основою упр., економіки та організації мед. постачання у ЗС України. Осн. її завдання полягають у вирішенні питань заготівлі, приймання, організації зберігання та відпуску, обліку та звітності, ремонту та контролю за правил. експлуатацією мед. апаратури і обладнання, створення та розміщення запасів; розроблення законодав. та норматив. документів, а також нормування мед. майна і техніки на мир. і воєн. час; створення та впровадження лікар. засобів, мед. техніки і майна для потреб ЗС України; аналізу лікар. засобів спец. призначення, їх придатності за умов тривалого зберігання під впливом клімато-геогр. і військ.-спец. факторів; забезпечення тех. засобами і комплектно-табел. оснащенням мед. служби та проблеми фармакол. корекції функціонал. станів військовослужбовців. Осн. структур. підрозділами мед. служби ЗС України, на які покладено упр. та виконання практич. завдань В. ф., є Упр. мед. постачання Департаменту охорони здоров’я МО України, відділи мед. постачання регіон. мед. упр., військ. представництва на підприємствах фармацевт. і мед. промисловості, мед. склади (центр., гарнізонні), мед. депо військ. шпиталів, військ. і шпитал. аптеки.
Як самост. галузь знань В. ф. сформувалася у 17 ст. Її зародження у Росії пов’язане з Аптекар. приказом, одним із осн. завдань якого було мед. та лікар. забезпечення армії. У розвитку теорії і практики В. ф. велику роль відіграла Мед.-хірург. академія в С.-Петербурзі, в якій від початку діяльності викладався курс фармації та діяв фармацевт. відділ. Становленню В. ф. сприяли видатні рос. вчені О. Нелюбін, С. Пржибитек, Л. Рябих, П. Сазанов, Ю. Трапп, П. Хвещук, А. Хрєнов, Б. Чакчир. В Україні 1936 при Харків. фармацевт. інституті (нині Нац. фармацевт. університет) створ. каф. військ.-сан. підготовки, у 1952 — військ.-фармацевт. ф-т, вперше випуск слухачів якого здійснено у 1956 з офіцер. званням військ. провізорів, у 1996 — каф. екстремал. і військ. медицини. Військ. провізорів готували Військ.-мед. академія (Ленінград, нині С.-Петербург), військ.-мед. факультет Томського мед. інституту (РФ), провізорів — офіцерів запасу — каф. військ. підготовки фармацевт. факультетів мед. ВНЗів, зокрема у Львові та Запоріжжі. Створена каф. В. ф. у структурі Укр. військ.-мед. академії (Київ, 1995). Знач. внесок у розвиток В. ф. в Україні зробили П. Сирота, В. Трохимчук.
Рекомендована література
- Богатирьова Р. В., Спіженко Ю. П., Черних В. П. та ін. Історія фармації України. Х., 1999;
- Сирота П. С., Трохимчук В. В., Хомутецька Н. І. Кафедра військової фармації: Історія, сьогодення та перспективи // Військ. медицина України. 2002. № 4.
Завантажити статтю
