Військове законодавство - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Військове законодавство

ВІЙСЬКО́ВЕ ЗАКОНОДА́ВСТВО – система правових актів, у яких закріплені норми, що регулюють відносини в галузі військового будівництва і діяльності Воєнної організації держави. Військ. буд-во – система екон., соц.-політ., правових, власне військ. та ін. заходів держави, що здійснюються в інтересах зміцнення її обороноздатності. Його основою є створення Воєн. орг-ції держави, розвиток і зміцнення ЗС та ін. військ. формувань. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави» Воєнна орг-ція держави – охоплена єдиним кер-вом сукупність органів держ. влади та військ. формувань, утворених відповідно до Конституції і законів України, діяльність яких перебуває під демократ. контролем сусп-ва і, відповідно до Конституції та законів України, безпосередньо спрямована на вирішення завдань захисту інтересів держави від зовн. та внутр. загроз. В. з. юрид. оформлює правове положення Воєн. орг-ції держави, її організац. принципи формування і структуру, систему держ. органів упр.; встановлює певний порядок комплектування і проходження військ. служби і служби у запасі з урахуванням інтересів держави та її громадян; визначає правовий статус військовослужбовців і військовозобов’язаних; встановлює основи бойової і психол. підготовки, матеріал.-тех. забезпечення; закріплює основи військ. дисципліни і забезпечує охорону встановленого порядку. Державно-правовою основою В. з. є Конституція України. Осн. джерела – акти В. з., а також закони України та видані на їх підставі підзаконні акти органів держ. влади і військ. упр.

Після розпаду СРСР Постановою ВР України від 24 серпня 1991 «Про військові формування на Україні» започатковано створення власних ЗС та ін. військ. формувань. Наприкінці 1991 – на поч. 1992 ВР прийняла низку законів та ін. нормативно-правових актів з питань військ. буд-ва, зокрема Закони України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про Прикордонні війська України», «Про загальний військовий обов’язок та військову службу», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», а також постанови «Концепція оборони і будівництва Збройних Сил України», «Про Раду оборони України». Ці нормативно-правові акти стали основою В. з. України і заклали підвалини для його подальшого розвитку.

О. П. Петриченко

Стаття оновлена: 2005