Військовий округ

ВІЙСЬКО́ВИЙ О́КРУГ — загальновійськове територіальне оперативне або стратегічне обʼ­єд­на­н­ня Воєн­ної організації держави. Гол. зав­да­н­ня В. о. — під­трима­н­ня у боє­готовому і боє­здатному стані, а також оперативне роз­горта­н­ня і можливе за­стосува­н­ня військ. угруповань у за­гроз­ливий період або з початком зброй. конфлікту. В. о. виконує функції оператив., тилового і тех. забезпече­н­ня; проводить цілеспрямовану оперативну і бо­йову під­готовку штабів і військ з урахува­н­ням військ.-політ., фіз.-геогр., соц.-екон., реліг.-етніч. та ін. особливостей тер. його роз­міще­н­ня. На В. о. покладаються також зав­да­н­ня під­готовки і пере­веде­н­ня з мирного на воєн. стан населе­н­ня, адм.-територ. одиниць, обʼєктів нац. економіки різних форм власності, установ та закладів науки і культури.

У Рос. імперії В. о. за­проваджені військ. реформою 60– 70-х р. 19 ст. На території України створ. два В. о. — Київ. та Одес., які охоплювали всі 8 укр. губерній. Такий військ.-територ. поділ залишався не­змін­ним до осені 1918, коли геть­ман П. Скоропадський, формуючи укр. армію, прийняв ріше­н­ня про створе­н­ня Волин., Одес., Чернів., Полтав. та Катеринослав. В. о. У свою чергу більшовики у січні 1919 утворили Харків., березні — Київ., квітні — Одес. В. о. У серпні 1919 Київ. і Одес. В. о. були роз­формовані. 1920 від­новлений Київ. В. о., який разом із Харків. 1922 обʼ­єд­нано в Укр. В. о. (про­існував до 1935, після чого знову роз­ділився на Київ. і Харків. В. о., які про­існували до поч. 2-ї світової війни). 1939 від­новлений Одес. В. о., з початком визволе­н­ня тер. України від нім. військ у вересні 1943 — Харків. В. о. (у червні 1946 роз­формов.). У жовтні 1943 сформов. Київ., у березні 1945 — Одес., у липні 1945 — Прикарпат. В. о. Зі створе­н­ням ЗС України 6 грудня 1992 Київ. В. о. був роз­формований. З прийня­т­тям Держ. про­грами будівництва і роз­витку ЗС України в 1997 Прикарпат. і Одес. В. о. пере­творені у Зх. і Пд. оперативні командува­н­ня.

Завантажити статтю