КОПШТЕ́ЙН Арон Йосипович (05(18). 03. 1915, м. Очаків Херсон. губ., нині Микол. обл. — 04. 03. 1940, р-н Суо-Ярві побл. м. Петрозаводськ, Карелія, РФ) — поет. Член СП СРСР (1934). Закін. Херсон. фабрично-завод. училище (1929), навч. у літ. студії при Харків. організації СПУ (1930–35; кер. Г. Гель­­фандбейн) та Літ. ін­ституті у Москві (1939–40). Працював секр. «Літературної газети» (Харків, 1930–35). Дебютував 1929 у газеті Херсон. комбайн. заводу. Писав українською мовою. Першу зб. «Хочемо, прагнемо, можемо» (Х., 1933) присвятив праці, побуту та мріям ровесників. У зб. «Роз­мова» (Х.; О., 1934) змалював не­звичайні та буден­ні події. Глибина й оригінальність думки, складна гама почут­тів — у зб. «Вулиця Щорса» (К.; Х., 1936). Талант К.-­лірика найпов­ніше роз­крився у зб. «Джерело» (К.; Х., 1937), написаній під враже­н­ням від подорожей країною. Громадян. пафос віршів по­єд­нував із мʼя­­ким ліризмом, романт. під­несеність — із реалізмом. В армій. г. «Тревога» та «Тихоокеанская звезда» опублікував стат­ті про творчість Т. Шевченка, М. Островського. Брав участь у рад.-фін. війні, загинув у бою. Окремі поезії К. пере­кладено російською мовою.