Військовополонені

ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕ́НІ — захоплені під час війни противником комбатанти й інші особи, на яких поширюється режим військового полону. Ними можуть бути:

• особовий склад ЗС воюючих сторін (зокрема особовий склад ополчень і добровольчих загонів, що входять до складу цих ЗС);
особовий склад інших ополчень і добровольчих загонів, а також учасники руху опору;
• особи, які не належать до ЗС, але су­проводжують їх чи за­ймаються їхнім забезпече­н­ням або обслуговува­н­ням (зокрема військові кореспонденти, цивільні особи, що входять в екіпажі військових літаків, екіпажі літаків цивільної авіації, судів торгового флоту, особовий склад робочих команд і служб);
• населе­н­ня неокупованої території, яке з на­ближе­н­ням противника бере в руки зброю, дотримуючись законів і звичаїв війни.

На основі між­народно-правових і внутрішньо-державних норм ви­значено режим військового полону на­ступним чином:

• В. пере­бувають під владою держави, а не окремих осіб чи загонів, що захопили їх, тому від­повід­альність за утрима­н­ня В. покладається на державу, у полоні якої вони знаходяться;
• вони під­леглі законам, статутам і роз­порядже­н­ням країни, що тримає їх у полоні, поруше­н­ня яких з боку В. (зокрема і спроби втечі) спричиняє за­стосува­н­ня тільки дисциплінарних стягнень;
• якщо В. скоїли воєн­ні злочини чи злочини проти людства, вони під­лягають суду і не можуть роз­глядатися як В.;
• заборонена расова, національна, релігійна або інша дис­кримінація В.;
• медичне обслуговува­н­ня, продовольче і речове забезпече­н­ня повин­ні бути до­статніми;
• В. мають право на листува­н­ня, захист від актів насильства, залякува­н­ня й образ, повагу до їхньої особистості та честі; за­стосува­н­ня ре­пресій стосовно В. забороняється;
• вони можуть залучатися до робіт, які без­посередньо не повʼязані з веде­н­ням військ. дій;
• по закінчен­ні військових дій В. повин­ні бути поверненими на батьківщину якомога швидше.

Під час 2-ї світової війни з боку Німеч­чини та Японії допущені масові злочини у від­ношен­ні до В. Такі дії Нюрнберзький і Токійський між­народні воєн­ні трибунали кваліфікували як воєн­ні злочини й злочини проти світу та людства. В СРСР у ході війни і післявоєн­ні роки від­бувалися ре­пресії осіб, що знаходилися в полоні. Це було ви­знано й засуджено керівництвом країни в 2-й пол. 1950-х рр.

Основні норми законів і звичаїв війни (зокрема й положе­н­ня про В.) у практику повсякден­ної діяльності та бо­йового за­стосува­н­ня українські війська вперше офіційно впроваджені у «Статуті польової служби» 1920 Армії УНР. Нині ці норми введені у Бо­йовий статут Сухопутних військ як окремий додаток; роз­роблені й роз­по­всюджені у військах числен­ні метод. посібники і памʼятки на вказану тематику.

П. Д. Біленчук, В. М. Кочетков, В. Б. Міщенко

Завантажити статтю