Військово-фашистського заколоту 1937 Справа - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Військово-фашистського заколоту 1937 Справа

«ВІЙСЬКО́ВО-ФАШИ́СТСЬКОГО ЗА́КОЛОТУ 1937» Справа – сфабрикований органами НКВС закритий судовий процес. На судовому засіданні, що відбулося 11 червня 1937 під головуванням В. Ульріха і за участі маршалів СРСР В. Блюхера та С. Будьонного, командармів Я. Алксніса, Б. Шапошникова, І. Бєлова, П. Дибенка, Н. Каширіна, комдива Є. Горячева, групу військових на чолі із М. Тухачевським, який від 1936 був першим заст. наркома оборони СРСР і нач. упр. бойової підготовки, засудж. до розстрілу. Ще з серед. 20-х рр. органи держбезпеки збирали компромат на М. Тухачевського, а 1930 було отримано свідчення деяких наближених до нього військових про його приналежність до правої опозиції. З приходом до кер-ва НКВС М. Єжова ці матеріали опинились у колі особл. уваги Сталіна, якому з НКВС надіслали записку з матеріалами однієї із білоемігрант. орг-цій, у яких стверджувалось, що в СРСР група вищих ком-рів готує держ. переворот. Згодом нім. розвідка через президента Чехо-Словаччини Е. Бенеша довела до рад. кер-ва матеріали про зв’язки М. Тухачевського з іноз. розвідками та його плани щодо військ. перевороту. Вбачаючи у військ. діячах потенцій. суперників, Сталін повірив у достовірність цих матеріалів і віддав розпорядженя про арешт М. Тухачевського і тих військових, яких підозрювали у «змові». До «центру заколоту» було включено командармів 1-го рангу І. Якіра та І. Уборевича, комкорів А. Корка, Р. Ейдемана, Б. Фельдмана, В. Примакова, В. Путну, а також нач. Політупр. Червоної армії армій. комісара 1-го рангу Я. Гамарника (покінчив життя самогубством 31 травня 1937). Після застосування фіз. тортур із заарештованих вибили необхідні зізнання. 1–4 червня 1937 відбулось засідання Військ. ради при Наркоматі оборони, виступаючи на якому Сталін заявив, що в СРСР мав місце військ.-політ. заколот проти рад. влади, стимульований і фінансований нім. фашистами. Заарештованих було розстріляно, а справу використано для подальшого посиления репресій в армії і на флоті, зокрема лише за 9 днів після суду над М. Тухачевським та ін. під арештом, як учасники «військ.-фашист. заколоту», опинились 980 ком-рів і політпрацівників, серед них – 29 комбригів, 37 комдивів, 21 комкор, 16 полкових, 17 бригад. і 7 дивізій. комісарів. У 50-і рр. М. Тухачевський та ін. незаконно репресовані особи, які проходили у цій справі, реабіліт.

Літ.: Дело о так называемой «антисоветской троцкистской военной организации» в Красной Армии // Изв. ЦК КПСС. 1989. № 4; Сергеев Ф. Нацистская разведка против СССР: «дело» Тухачевского, операция «Цеппелин» // Новая и новейшая история. 1989. № 1; Показания маршала М. Н. Тухачевского // Военно-истор. журн. 1991. № 8–9; Тухачевский и военно-фашистский заговор: Из стенографического отчета Пленума ЦК ВКП(б) // Воен. архивы России. 1993. № 1; Яковлев А. Сумерки. Москва, 2003.

Ю. І. Шаповал

Стаття оновлена: 2005