Віктюк Юрій Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Віктюк Юрій Михайлович

ВІКТЮ́К Юрій Михайлович (28. 08. 1944, Львів) – живописець, графік і монументаліст. Чл. НСХУ (1987). Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1974; викл. К. Звіринський, В. Овсійчук, З. Флінта). 1974– 90 – дизайнер МЕХП АН УРСР. Від 1991 – у США. Від 2000 – дизайнер у м. Лос-Анджелес (шт. Каліфорнія). Учасник худож. виставок від 1971. Персон. – у Чикаґо (1989), Лос-Анджелесі (1998). Твор. доробок розвиває на основі джерел укр. нар. мист-ва.

Тв.: іл. – до циклу віршів Лесі Українки «Сім струн» (1971), новел В. Стефаника «Браття», «Межа» (обидві – 1980); «Баба Уляна» (1981), «Автопортрет на пленері» (1982), «Біля моря», «Подвір’я» (обидва – 1983), «Вечірній Львів» (1986), «Барви осені» (1987); серія «Гуцульське весілля» (1987) – «Бояри», «Батьківське благословіння», «Старости», «Світлички»; «Івана Купала», «Ікар» (обидва – 1998), «Та, яка біжить по хвилях» (2002).

Літ.: Сколоздра І. Живопис на склі: Альбом. К., 1990; Яців Р. М. Львівська графіка. К., 1992.

С. П. Павлюк

Стаття оновлена: 2005