Віленський Дмитро Гермогенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Віленський Дмитро Гермогенович

ВІ́ЛЕНСЬКИЙ Дмитро Гермогенович (18(30). 06. 1892, м. Шепетівка Волин. губ., нині Хмельн. обл. – 13. 02. 1960, Москва) – ґрунтознавець, геоботанік, флорист. Д-р геол.-мінерал. н., проф., чл.-кор. Чехослов. АН (1947). Закін. Київ. політех. ін-т (1916). Працював на Саратов. с.-г. дослід. станції (РФ, 1916– 21); у Тифліс. політех. ін-ті (1921–24); проф. ботаніки Хар-ків. с.-г. ін-ту (1924–30) та проф. ґрунтознавства Київ. меліоратив. ін-ту (1930–33); проф. ґрунтознавства, зав. каф. географії ґрунтів Моск. ун-ту (1933–60). Наук. діяльність почав як геоботанік і флорист-систематик, гол. чином з вивчення рослинності і флори Новоузен. пов. Самар. губ. Вивчав засолені ґрунти (солонці та солончаки) та їх генезис, результати дослідж. яких узагальнив у монографії «Засоленные почвы, их происхождение, состав и способы улучшения» (1924). Низку пізніших публікацій присвятив засоленим ґрунтам України, Азербайджану, США тощо. Досліджував також рослинність пісків. Займався питаннями класифікації ґрунтів, зокрема засолених, фізикою та географією ґрунтів, розробляв методики ґрунт. досліджень і великомасштаб. картування ґрунтів. В. – автор підручника «Ботаніка» (Х., 1928), який був неодноразово перевиданий; співред. ж. «Почвоведение». За власною методикою разом із Г. Маховим зібрав колекцію ґрунтів України, що була представлена на 1-му Міжнар. ґрунтознавчому конгресі у Вашинґтоні. Запропонував нові індекси генет. горизонтів ґрунтів – H, E, I, P та ін. (замість А, В, С; 1928), які стали загальноприйнятими у ґрунтознавців України.

Пр.: Аналогические ряды в почвообразовании и их значение для построения генетической классификации почв. Тифлис, 1924; Alkali soils of Ukraina // Мат. дослідж. грунтів України. 1927. № 6; Агропочвенные работы на Украине // Почвоведение. 1931. № 5–6; Агроинвентиризация почв в УССР // Там само. 1933. № 2; Русская почвенно-картографическая школа и ее влияние на развитие мировой картографии почв. Москва; Ленинград, 1945; Почвоведение: Учеб. Москва, 1950; 1954; 1957; История почвоведения в России. Москва, 1958; География почв. Москва, 1961.

О. С. Мігунова

Стаття оновлена: 2005