Корабельна архітектура - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Корабельна архітектура

КОРАБЕ́ЛЬНА АРХІТЕКТУ́РА – наука про функціональне та архітектурне формування судна загалом і окремих його елементів. Рівень розвитку К. а. відображають наук., тех., технол. досягнення у суднобудуванні відповідно до сучас. вимог економіки, екології та пром. дизайну. Корабель – заг. назва всіх суден військ. флоту (див. Корабель військовий). У минулому їх також називали суднами, нині вживають лише щодо кораблів цивіл. призначення (пасажир., торг., допоміжні тощо); ці терміни часто плутають. Кораблем називають також літальні апарати (космічні; великі, важкі літаки або дирижаблі). Проектування кораблів і суден ґрунтується на теорії корабля як науки про навігац. (морехідні) якості судна та буд. механіці корабля, що забезпечує його міцність. Рівень мист-ва будування судна залежить від технології суднобудування, що використовує весь арсенал досягнень наук.-тех. прогресу для орг-ції суднобуд. вироб-ва і побудови суден. Нині теорія проектування суден інтенсивно розвивається як самост. наука, осн. метою якої є забезпечення ефективності експлуатації і безпеки плавання суден. Ці завдання вирішують, ретельно аналізуючи осн. функ­­ціонал. операції, здійснювані суднами, залежність їх результа­ту від рівня морехід. якостей суден, його міцності, роботи ме­ханізмів, сис­­тем, устаткування та екіпажів. Створюють моделі тех., навігац. і екон. властивостей судна та формують моделі функціонуван­­ня, що враховують особливості природ. і соц. середовищ існування судна. Випадк. характер явищ, що супро­воджують функ­­ціонал. операції судна у цих середовищах, змушує реалізовувати формування моделей функ­­ціонування у класі випадк. функ­­цій. Подальше дослідж. функціо­­нал. операцій – розв’язків завдань функціонування судна – виконують за допомогою матем. або імітац. моделювання процесів його екс­плуатації. Рівень тех. досконалості судна і корисності продуктив. періоду його експлуатації визначають за критеріями тех. і екон. ефективності, у скла­ді яких домінують такі показники ефективно­­сті, як імовірність ви­конання судном сукупності осн. функціонал. операцій, ймовірнісні характеристики вартості його побудови та експлуатації.

Важливе значення у К. а. приділяють орг-ції побуту та дозвілля пасажирів і команди корабля, дизайну кают та ін. громад. при­міщень (коридорів, тамбурів, ве­­стибюлів, палуб, кают-компаній, їдалень, ресторанів, салонів, спортзалів, б-к тощо). Метою К. а. є надання створюв. судну не лише тех. досконалості, а й інформ. значення та естет. вигляду. Виконання поставлених завдань вимагає дотримання на­­ступ. принципів проектування: конструктивна доцільність судна; оптимал. вибір конструкц. матеріалів; збереження композиц. єдності, гармонійності, завершеності, розмірності судна та окремих його частин; оптимал. вибір конструкц. матеріалів; застосування під час проектування різних способів композиції (пропорції, ритм, модулі, контрасти, фактура тощо); візуалізація результатів проектування (комп’ютерна візуалізація, виготовлення макетів і моделей судна). Суттєве значення мають форма носової частини, наявність ліній вигину борту, вирізів тощо, що зумовлюють динамічність судна, його мореходні якості. Для сучас. суден характерні похила форма форш­­тевня, наявність носового буль­­ба, що зменшує хвильовий опір води. На заг. арх-ру судна впли­­вають особливості підвод. борту (захисні загородження носової та корм. частин, ілюмінатори та ін.). Особливою відмінністю архіт.-конструктив. типу ван­­таж. суден є ступінь відкриття вантаж. люків, що впливає на ефективність виконання вантаж. робіт і на заг. вигляд судна. Значну роль відіграють також окремі елементи судна (кількість і довж. ярусів надбудов, форма димових труб, щогли тощо). Арх-ра великих пасажир. суден вирізняється застосуванням еле­­ментів, що підкреслюють композиц. єдність судна, його тех. і естет. досконалість. Арх-рі суден для відпочинку і туризму, особливо яхт, також характерні прояви високих естет. якостей, однак у знач. мірі вони відображають індивід. смаки замовника. В арх-рі військ. кораблів вирішал. роль відіграють питання бойової і конструктив. довершеності. Вагомий внесок у формування сучас. теорії проектування суден і кораблів зроблено рос. ученими В. Пашиним та І. Захаровим.

В Україні розвиток методів пошуку оптимал. проект. вирішень кораблів і суден на основі застосування методів теорії марків. випадк. функцій здійснюють науковці Нац. ун-ту кораблебудування (Миколаїв). Цей розви­­ток базується на розробленій раніше стохастич. теорії стійкості істотно неліній. хитавиці кораблів і суден у гранично жор­­стких, шторм. умовах плавання, що відкрила новий наук. нап­­рям у сучас. теорії корабля. Успіш. світ. розвиток теорії корабля як однієї з основ теорії проектування суден забезпечи­­ли роботи В. Павленка (насамперед у галузі ходовості суден), Г. Логвиновича (теорія руху тіл у рідині з великими швидкостями), А. Панченкова (теорія підвод. крила і ходовості екранопланів) та ін. Розвиток теор. основ буд. механіки корабля в Україні здійснюють вчені наук. школи В. Суслова. У галузі технології суднобудування нові наук. напрями формуються під кер-вом О. Рашковського, якого за роботи з розроблення технології побудови і буд-ва композит. плавучих споруд 2007 відзначено Держ. премією України в галузі н. і т. 2011 цієї премії удостоєно групу укр. учених, яка під кер-вом С. Рижкова вирішила повний цикл проблем К. а., що стосуються універсал. тран­­спорт. суден і засобів океанотехніки: розроблення і реалізація нової методології проектування і конструювання суден, створ. на основі розвинених те­­орій тех. стійкості, надійності та ефективності суден, практ. результатом якої стали програмні комплекси дослідниц. проектування і передконтракт. опрацьовування проектів, вибору гол. розмірень універсал. транспорт. суден, оцінки їхніх цінових характеристик та безпеки плавання; розроблення наук. основ су­­час. корабел. інженерії та їхньої реалізації на основі інтеграл. підходу до проектування, конструювання і побудови суден тощо.

Літ.: Основы корабельной архитек­­туры. Ленинград, 1948. Т. 1; 1949. Т. 2; Павлюченко Ю. Н. Основы художественного конструирования судов. Ле­­нинград, 1985; Павленко В. Ф. Кора­­бельные самолеты. Москва, 1990; Ство­­рення універсальних транспортних суден та засобів океанотехніки. М., 2011.

В. О. Некрасов

Стаття оновлена: 2014