Вілінський Микола Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вілінський Микола Миколайович

ВІЛІ́НСЬКИЙ Микола Миколайович (02(14). 05. 1888, м-ко Голта, нині у складі м. Первомайськ Микол. обл. – 07. 09. 1956, Київ) – композитор, педагог. Батько І. Вілінської. Засл. діяч мист-в УРСР (1951). Чл. СКУ. Держ. нагороди СРСР. Закін. юрид. ф-т Новорос. ун-ту (1912) та Консерваторію (1919; кл. В. Малишевського) в Одесі. 1920– 41 – викл. (від 1926 – проф.) Одес., 1941–44 – Ташкент., від 1944 – Київ. (1944–47, 1950–54 – зав. каф. композиції, 1949–53 – зав. каф. теорії музики) консерваторій. Співред. 20-том. «Зібрання творів М. Лисенка» (К., 1950–56). Автор муз.-крит. статей з питань укр. та молд. музики. Серед учнів – О. Білаш, К. Данькевич, В. Фемеліді, А. Муха, А. Водовозов, Є. Зубцов.

Тв.: вокал.-симф. – кантата «Молдавія» (1939, сл. Л. Корніяну); симф. – «Характерні танці» (1910, 2-а ред. – 1949), 3 сюїти на молд. нар. теми (1932, 1933, 1944), балетна сюїта (1956); для фортепіано – 8 п’єс (1905– 08), «Елегійна сюїта» (1914–18), «Балада у формі варіацій» (1917–25); камерно-інструм. та хор. музика; солоспіви на вірші Т. Шевченка, О. Толстого, О. Пушкіна; обробки нар. пісень; музика до к/ф «Щастя бути молодим» (1937, «Українфільм»).

Літ.: Михайлов М. М. М. Вілінський. К., 1962; Муха А. М. Вілінський // Музика. 1988. № 3.

К. І. Шамаєва

Стаття оновлена: 2005