Корабльов Василь Миколайович

Визначення і загальна характеристика

КОРАБЛЬО́В Василь Миколайович (12(24). 04, за ін. даними — 01(13). 01. 1873 чи 20. 12. 1872(01. 01. 1873), Пол­­тава або с. Криштопівка Павлогр. пов. Катеринослав. губ., нині Близнюків. р-ну Харків. обл. — 14. 02. 1936, Алма-Ата, нині Алмати) — педагог, журналіст. Закін. Ніжин. класичну гімназію (1893), С.-Пе­тербур. університет (1897). Вивчав слов’ян. мови на Балканах, зазнав переслідувань з боку австро-угор. поліції за пропаганду слов’янофіл. ідей. Від кін. 1890-х рр. учителював у С.-Пе­тербурзі; водночас від 1902 редагував «Известия Санкт-Пете­­рбургского славянского благотворительного общества» (від 1904 — «Славянские известия»), від 1906 — пом. гол. ред. г. «Пра­­вительственный вестник», від 1907 — секр. С.-Пе­тербур. сло­­в’ян. добродій. товариства. Багато подорожував. У рос. часописах і зарубіж. пресі вміщував нариси, огляди, рецензії, мандрівні нотатки, зокрема текст про бібліотеку та музей Нар. дому в Львові. Контактував з Галицько-руською матицею. Перекладав твори серб. письменника Б. Нушича («Сербские рассказы», 1903, «Хаджи Лойя», 1912; обидві — С.-Пе­тербург). Досліджував літ. спадщину О. Пушкіна, О. Кольцова, М. Гоголя, В. Жуковського, І. Нікітіна, Г. Успенського, В. Гаршина, А. Чехова, М. Некра­­сова, Ф. Достоєвського, В. Со­­ловйова, письменників із родини Аксакових та ін. Від 1912 читав лекції у Практич. сх. академії (С.-Пе­тербург); від 1913 — у С.-Пе­тербур. істор.-філол. і Жін. пед. інститутах; від 1915 — інспектор Петрогр. навч. округу (нині С.-Пе­тербург). Уклав хрестоматію «Об­­разцы сербохорватской ли­­те­­ратуры» (С.-Петербург, 1914), по­­сібник «Образцы чешского литературного языка» (Петроград, 1915). Від 1921 — завідувач кафедри пд. слов’ян Ленінгр. університету (нині С.-Пе­тербург); від 1923 — проф. Ленінгр. інж.-екон. інституту. 1931 став одним із фундаторів, ученим секр. Інституту слов’янознавства АН СРСР; від 1933 — чл. президії, зав. соц.-побут. сектору Локал. бюро Секції наук. працівників при АН СРСР, голова Укр. наук. товариства у Ленінграді (готував матеріал до «Наукового збірника», запроектованого поперед­­ником цієї організації — Товариством дослідників укр. історії, письменства та мови). 3 січня 1934 заарешт., за звинуваченням у при­­належності до Рос. нац. партії засудж. до 10-ти р. таборів. Засланий до Казахстану. Реабіліт. 1956.

Завантажити статтю