Вільшана - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вільшана

ВІЛЬША́НА – селище міського типу Городищенського району Черкаської області. Центр селищ. ради, якій підпорядк. хутори Незаможних і Сагайдачний. Знаходиться на р. Вільшанка (права притока Дніпра), за 86 км від обл. центру, за 25 км від райцентру та за 23 км від залізнич. ст. Городище. Має автобусне сполучення з містами Київ, Черкаси, Умань, Городище. Пл. 14,7 км2. Насел. 3653 особи (2001, складає 86,2 % до 1989), переважно українці. Заселена понад 5 тис. р. тому, про що свідчать археол. розкопки: трипіл. поселення (кін. 4 – поч. 3 тис. до н. е.) та поховання скіф. доби (7–6 ст. до н. е.). У 2–5 ст. н. е. тер. сучас. с-ща була заселена сх. слов’янами, а з часом стала пд. рубежем Київ. Русі. Вперше згадується 1598 як м-ко Ольшана. Позначений цей насел. пункт і на картах франц. інж. Ґ. де Боплана (1650). У 1648–54 – сотенне м-ко Корсун. полку (полковник М. Кривоніс) з насел. 626 козаків та 209 міщан. Протягом 18–19 ст. власниками В. були магнат К. Браницький, князь Г. Потьомкін, поміщик П. Енгельгардт, кріпаком якого був Т. Шевченко. Поет згадує В. у своїх творах, зокрема у поемі «Гайдамаки». В 30-х рр. 19 ст. у В. зароджується пром. вироб-во. Вже в серед. того ж століття діють винокурне, цегел. та поташне вироб-ва, від 1845 – цукр. з-д. Працювало також 2 водяні, 5 кінних та 19 вітр. млинів, 12 ковал. цехів. Діяли парафіял. школа, однокласне нар. уч-ще, від 1895 лікарня. 1923– 31, 1935–59 – райцентр. Унаслідок голодомору 1932–33 померло 82 особи. Від 28 липня 1941 до 5 лютого 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Від 1965 – смт. Осн. природно-ресурс. потенціалом с-ща є с.-г. угіддя. Вироб-вом с.-г. продукції на цих землях займається ТОВ «Вільшанка», фермер. госп-ва. В с-щі працюють: ВАТ «Вільшан. ремонтно-транспортне підпр-во», з-д продтоварів. Є 2 заг.-осв. школи, школа-інтернат, дитсадок; дільнична лікарня; Будинок культури, б-ка, школа мист-в, краєзнав. музей. Реліг. громади: УПЦ МП, євангел. християн-баптистів. Пам’ятка природи місц. значення – дуб «патріарх», що перебуває під охороною держави. Встановлено погруддя М. Кривоноса, споруджено пагорб Слави учасникам і жертвам 2-ї світ. війни. У В. народилися д-р тех. н. Ю. Мошенський, польс. художник Я. Станіславський; понад 8 р. у с-щі жив художник І. Сошенко.

А. І. Гріненко

Стаття оновлена: 2005