Вільшани - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вільшани

ВІЛЬША́НИ – селище міського типу Дергачівського району Харківської області. Знаходиться на берегах річок Нецвітай та Лосик (притока Уди, бас. Сівер. Дінця), за 22 км від райцентру та за 6 км від залізнич. ст. Пересічне. Через с-ще проходять автомагістралі Харків–Чернігів, Харків– Новгород-Сіверський, Харків– Київ, Харків–Шостка та Харків–Краснопілля. Має автобусне сполучення з рай. та обл. центрами. Пл. 9,6 км2. Насел. 7270 осіб (2001, складає 85,6 % до 1989), переважна більшість – українці. Засн. у 50-х pp. 17 ст. Загони татар часто нападали на околишні села та на В. Вигідне геогр. і природне положення сприяло припливу населення. На 1730 у В. проживало 3993 особи, на 1790 – 4610 осіб, на 1850 – 6761 особа, на 1879 – 7794 особи. Першими поселенцями були втікачі від польс.-шляхет. гніту з с. Вільшани, що знаходилося побл. м. Богуслав на Київщині. Саме вони й назвали поселення «Вільшанами». На чолі загону переселенців був сотник С. Ковалевський, з роду якого були майже всі наступні сотники Вільшан. сотні. 1673– 1764 В. – сотенне м-ко Харків. полку, 1765–80 – центр Вільшан. комісарства Слобід.-укр. губ., 1780–96 – м-ко Золочів. округи Харків. намісництва. На 1886 у В. були 4 церкви, 2 школи, волосне правління, відбувалися 4 ярмарки на рік. 1796–1917 – волос. центр Харків. (у серед. 19 ст. – Богодухів.) пов. Від 1924 – центр Вільшан. р-ну, від 1930 – село Харків. міської смуги, від 1938 – смт у складі Дергачів. (1965–66 – Богодухів.) р-ну. Внаслідок голоду 1932–33 померло 304 жителі с-ща. Під час нім.-фашист. окупації (20 жовтня 1941 – 26 серпня 1943) діяла підпіл. орг-ція. Окупантами вивезено на невільницькі роботи до Німеччини 710 осіб та спалено 325 будинків. У боях за визволення с-ща загинуло 172 солдати та офіцери. Гол. пром. підпр-ва: ВАТ «Вільшан. меблева ф-ка», Вільшан. колективне швейно-торг. підпр-во. У В. – заг.-осв. школа, дошкіл. навч. заклад, Будинок культури, 2 б-ки, 2 комп’ютер. зали; лікарня, зубопротез. кабінет, вет. лікарня; відділ. ощадбанку. Реліг. громади: УПЦ МП, УАПЦ, євангел. християн-баптистів. Пам’ятки арх-ри: Свято-Миколаївська церква (40-і рр. 18 ст.), будинок колиш. Вільшан. земел. банк (1910–12, нині приміщення селищ. ради). Побл. с-ща знайдено залишки скіф. поселення з похованнями. Встановлено пам’ятники воїнам, які загинули під час воєнних дій 1918–20 та 2-ї світ. війни. Видатні уродженці: д-ри фіз.-мат. н. М. Гладких та В. Юрченко, д-р тех. н. В. Змій, д-р хім. н. М. Олійник, д-р вет. н. В. Шуляк; художник театру Г. Батіг, живописець Б. Колесник; кобзар П. Калибаба, з уст якого записано низку відомих дум; режисер, засл. діяч мист-в УРСР Д. Лазуренко; Герої Рад. Союзу М. Андрейко, М. Денчик.

О. І. Синявський, Т. І. Маслєвич, А. Д. Дроженко

Стаття оновлена: 2005