Вінайкін Василь Павлович — Енциклопедія Сучасної України

Вінайкін Василь Павлович

ВІНА́ЙКІН Василь Павлович (09. 01. 1924, с. Шамкіно, нині Респ.Чувашія, РФ – 16. 11. 2019, Київ) – скульптор. Засл. діяч мист-в УРСР (1971). Чл. НСХУ (1956). Закін. Київ. худож. ін-т (1953; викл. М. Лисенко, О. Олійник). Працював у галузях станк. та монум. скульптури. Учасник мист. виставок від 1953.

Тв.: «Б. Хмельницький» (1954), «Юність» (1957); пам’ятники – М. Кузнецову в Рівному (1961, співавт.), учасникам Січневого повстання 1918 у Києві (1967), полеглим під час 2-ї світ. війни у Дарниц. р-ні Києва (1970), воїнам Пд.-Зх. фронту в урочищі Шумейкове на Полтавщині (1976); монументи – на честь 300-річчя возз’єднання України з Росією у Переяславі-Хмельницькому (Київ. обл., 1961, співавт.), Партизан. слави в Рівному (1985); композиції – «Передача зброї» (1981), «В ім’я життя на Землі» (1993); реконструкція пам’ятника княгині Ользі у Києві (1996).

Статтю оновлено: 2019
Цитувати статтю
В. В. Гречаник . Вінайкін Василь Павлович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2019. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=34620 (дата звернення: 08.03.2021).