Вінаров Ісидор Володимирович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вінаров Ісидор Володимирович

ВІНА́РОВ Ісидор Володимирович (19. 10(01. 11). 1911, м. Єлисаветград, нині Кіровоград – 10. 02. 2000, Одеса) – хімік. Д-р тех. н. (1985). Премія 1-го ступ. АН СРСР (1954). Закін. Одес. індустр. ін-т (1939). Відтоді працював на вироб-ві; 1949–57 – в Укр. НДІ рідкіс. металів: нач. технол. лаб.; 1957–77 – в Одес. лаб. Ін-ту заг. та неорган. хімії АН УРСР: зав. лаб., зав. відділу технології рідкіс. металів (до 1974); 1977–84 – у Фіз.-хім. ін-ті АН УРСР (Одеса; ст. н. с.). Наук. дослідж. у галузі хімії та технології рідкіс. елементів. Створив технології розділення Zr і Hf, одержання сполук Zr, Hf, V, Ge, лантанідів та ін. рідкіс. елементів.

Пр.: Современные методы разделения циркония и гафния // УХ. 1967. Т. 36, № 7; Получение пятиокиси ванадия высокой чистоты // Комплекс. использование минерал. сырья. 1978. № 3 (співавт.); Промышленные кларки металлов // Цветные металлы. 1992. № 3.

Є. В. Шабанов

Стаття оновлена: 2005