Вінецький Валентин Львович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вінецький Валентин Львович

ВІНЕ́ЦЬКИЙ Валентин Львович (12. 09. 1932, Харків – 13. 03. 1989, Київ) – фізик-теоретик. Чоловік Г. Холодар. Д-р фіз.-мат. н. (1970), проф. (1986). Держ. премії УРСР (1983) і СРСР (1988). Закін. Київ. ун-т (1954). У 1954–60 – лектор Київ. планетарію; від 1960 – в Ін-ті фізики АН УРСР: ст. н. с. (1965–84), зав. лаб. (від 1984). Наук. дослідж.: теорія електрон. процесів у напівпровідниках, радіац. фізика напівпровідників; динамічна голографія. Довів існування біполяронів у кристалах з іонним зв’язком і проаналізував їх роль в електр. і оптич. властивостях низки кристалів; дав уявлення про «екситони з поляронів», про рівновагову самокомпенсацію і власнодефектну провідність у напівпровідниках; описав новий механізм утворення і перебудови дефектів за участі носія струму; пояснив низькочастотні коливання фото- і гамма-струму, зумовлені джоулевим теплом, існування позитив. температур. коефіцієнтів опору та енергет. порогу утворення кластерів радіац. дефектів.

Пр.: Некоторые вопросы теории носителей тока и центров окраски в ионных кристаллах. Москва, 1960; О биполяронных состояниях носителей тока в ионных кристаллах // ЖЭТФ. 1961. № 40; О механизме образования дефектов под действием ионизирующего излучения в некоторых полупроводниках // Радиац. физика неметаллич. кристаллов. К., 1967; Статистическое взаимодействие электронов и дефектов в полупроводниках. К., 1969 (співавт.); Радиационная физика полупроводников. К., 1979 (співавт.); Динамічна голографія. К., 1983 (співавт.).

Г. А. Холодар

Стаття оновлена: 2005