Вінницький проектний інститут - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вінницький проектний інститут

ВІ́ННИЦЬКИЙ ПРОЕ́КТНИЙ ІНСТИТУ́Т – проектна установа. Засн. 1969 у Вінниці як комплекс. проект. відділ Моск. проект. ін-ту Мін-ва радіопромисловості СРСР. Від 1975 – Вінн. проект. ін-т, від 1994 – ЗАТ, від 2004 – ТОВ «В. п. і. +». У структурі Ін-ту відділи: інж. вишукувань, тех., технол., буд., сан.-тех., електротех., кошторис., пожеж. безпеки; екол. лаб., н.-д. лаб. з обстеження та випробування буд. конструкцій. Осн. напрями діяльності Ін-ту: випуск проектно-кошторис. документації на буд-во; проведення н.-д. і дослідно-конструктор. робіт для реконструкції та тех. переоснащення об’єктів пром., громад. і житл. буд-ва; проектування волокнисто-оптич. ліній зв’язку. За проектами Ін-ту побудовано Запоріз. з-д магнітофонів «Весна», НДІ побут. радіотехніки (Львів), Вінн. з-д «Аналог», будівлі упр. НБУ у Вінниці та Луцьку, офіс. центр «Київстар» (Київ); реконструйовано залізн. вокзал. у Вінниці. 2001–03 Ін-т видавав ж. «Пожежна безпека». Перший дир. І. Бородавка (1969– 71), від 2002 – В. Доброговський.

І. Т. Ніколюк

Стаття оновлена: 2005