ВІ́ННІПЕҐ (Winnipeg) — місто в Канаді, столиця провінції Манітоба. Знаходиться у місці зли­т­тя Червоної Ріки і р. Ас­сінібойн, за 65 км на Пд. від оз. Він­ніпеґ (мовою аборигенів — «каламутна вода»). Насел. 661,7 тис. осіб (2001), з них 102 635 укр. походже­н­ня (15,5 %). Засн. 1738 як форт, 1874 отримав статус міста. Після прокладе­н­ня 1885 Канад. тихоокеан. залізниці В. згодом став одним із найбільших центрів торгівлі пшеницею в Пн. Америці. У місті є між­нар. аеропорт, Манітоб. (1877) та Він­ніпез. (1947) університети, Столітній і Театр. центри, Музей людини й природи. Щорічно проводяться 2 найбільші канад. фестивалі етніч. культури. До 2-ї світової війни В. був гол. центром укр. життя в Канаді. Перша організована група ім­мі­грантів з України (27 сімей із Тернопільщини) прибула до В. 1896 і сформувала поселе­н­ня під на­звою «Русь» у пд. частині міста. 1899–1901 побудовано першу укр. греко-катол. церкву (під керівництвом о. І. Поливка), від 1904 при ній діяла укр. школа. 1899 у В. по­стало перше укр. культурне обʼ­єдн. в Канаді — Товариство шевченків. читань (засн. К. Ґеник-Березовський); виходили перші укр. газети в Канаді — «Канадійський фармер» (1903–81), пресвітеріан. «Ранок» (1905–20), соціаліст. «Червоний прапор» (1907– 08), «Робочий народ» (1909– 18), катол. «Канадійський русин» (1911–19) та «Канадійський українець» (1919–31), методист. «Канадієць» (1912–20), прокатол. «Канада» (1913–15), прокомуніст. «Українські робітничі вісті» (1919–37), проте­стант. «Канадійський ранок» (1920–61), «Український голос» (від 1910), геть­ман. «Канадійська Січ» (1928– 30) та ін. Також діяли Укр. нар. дім, Укр. робітн.-фермер. дім, Укр.-канад. громадян. комітет, Укр. нац. обʼ­єд­на­н­ня та ін. Най­впливовіша укр. громад. організація у Канаді — Комітет українців Канади (нині Кон­грес українців Канади) — створ. 1940. Спочатку українці у В. проживали пере­важно в багатонац. пн. р-нах міста. Станом на 1939 більшість з них були задіяні у дрібній торгівлі, сфері послуг, виробництві, транс­порт. сфері, освіті і юриспруденції. 1943 засн. Укр. клуб професіоналів і під­приємців. Від 1940-х рр. українці складають більше 10 % населе­н­ня В. Темпи зро­ста­н­ня кількості українців у В.: 3600 (1911; 2,6 % насел. В.), 7000 (1921), 21 459 (1931; друга за чисельністю етнічна група у В. — 8,5 %), 28 162 (1941), 41 997 (1951), 53 918 (1961), 64 305 (1971), 79 350 (1981), 83 565 (1988) осіб. У В. проходять зʼ­їзди КУК, до якого належать усі укр.-канад. некомуніст. громад. організації; діють архієпархія з осідком митрополита УГКЦ в Канаді, укр. культ.-осв. центр «Осередок», семінарія УПЦ в Канаді — Колегія св. Андрія, Центр укр.-канад. студій, УВАН у Канаді, Фундація ім. Т. Шевченка, хор ім. О. Кошиця, танц. ансамбль «Русалка» та фундація «Освіта»; 15 укр. катол. і 4 православні церкви. 9 липня 1961 у В. біля будинку провінц. законодав. асамблеї, за присутності премʼєр-міністра Канади Дж. Діфенбейкера від­крито памʼятник Т. Шевченкові. Є також монумент памʼяті жертв голодомору 1932– 33 (1984). Від 1979 у низці початк. шкіл В. за­проваджено двомовну укр.-англ. про­граму на­вча­н­ня. У Манітоб. університеті викладають укр. мову, літературу й історію.