ВІНТОНЯ́К Олекса Максимович (20. 01. 1915, с. Струпків, нині Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. — 06. 02. 2011, м. Мюнхен, Німеч­чина) — історик. Член УВАН (1947), НТШ (1988). Закінчив польську гімназію, на­вчався у греко-католицькій семінарії (1938–39) у Станіславі (нині Івано-Франківськ). Вчителював. За належність до ОУН 1941–45 увʼязнений у німецьких концтаборах. Від 1945 мешкав у Мюнхені. 1946–50 на­вчався в УВУ (доктор. дисертація «Німецькі подорожники про Україну в другій половині ХVІІІ столі­т­тя»), 1965–95 викладав у ньому. Заснував видавництво «Дні­прова Хвиля» (1953). У наукових працях аналізував першоджерела, зокрема ві­домості, що залишили іноземні мандрівники про Україну, досліджував біо­графії та наукову спадщину українських істориків. Написав спогади «Від Струпкова до Мюнхену» // «Альманах Станіславів. землі», т. 1, Нью-Йорк; Мюнхен, 1975. Член Ліги українських політ. вʼязнів (1946), Центр. пред­ставництва української еміграції в Німеч­чині (1950), Християн.-робітн. руху (1970).