Вірґінія Юлія

ВІРҐІ́НІЯ Юлія (Virginia Julia; справж. — Scheuermann Fould Laengsdorf, Шойєрман-Фульд-Ленґсдорф; 01. 04. 1878, м. Франкфурт-на-Майні, Німеч­чина — 23. 04. 1942, там само) — німецька поетеса, пере­кладачка, скульпторка. За фашист. режиму за­знала пере­слідувань. Автор зб. лірич. віршів «Primitien» («Перший ужинок», 1903), «Sturm und Stern» («Буря і зірка», 1905), упорядкувала «Tagebuchbltter von Maria Bashkirtseff und Briefwechsel mit Guy de Maupassant» («Щоден­ник Марії Башкирцевої та її листува­н­ня з Ґі де Мопас­саном», 1906), антологію «Frauenlyrik unserer Zeit» («Сучасна жіноча лірика», 1907).

Пере­клала поезії Т. Шевченка «Заповіт», «Сонце заходить, гори чорніють», «Тече вода в синє море», що уві­йшли до зб. «Freiheit und Arbeit» («Свобода і праця», Лозан­на, 1910). Видала у своєму пере­кладі зб. «Ausgewhlte Gedichte von Taras Schewtschenko» («Ви­брані вірші Тараса Шевченка», Ляйпциґ, 1911), до якої уві­йшли твори «Тече вода в синє море», «Віє вітер, віє буйний», «Ой одна я одна», «Садок вишневий коло хати», Огні горять», «Заповіт», «Кавказ», «Ой чого ти почорніло», «Сон» («На панщині пшеницю жала») та ін. Авторка вступ. стат­ті до повісті Т. Шевченка «Художник» (Ляйпциґ, 1912). Наголошувала на заг.-люд. значен­ні творчості Т. Шевченка. Скульптурні роботи В. зберігаються у музеях Мюнхена та Франкфурта-на-Майні.

Завантажити статтю