Вірґінські острови - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вірґінські острови

ВІРҐІ́НСЬКІ ОСТРОВИ́ (Virgin Islands) – група з 93-х островів, рифів та скель у Вест-Індії, на Малих Антилах. Залежна територія Великої Британії (40 о-вів, з яких 16 – заселені) та США (53 о-ви, переважно незаселені). Офіц. мова – англ. Етніч. склад – переважно негри і мулати. Віросповідання: католицизм і протестантизм. Відкриті 1493 Х. Колумбом. Основа економіки – туризм. Вирощують цитрусові, цукр. тростину, банани, кокоси, манго.

Британські В. о. Серед найбільших о-вів – Тортола, Вірґін-Ґора, Анґара, Анеґада. Пл. 153 км2. Насел. 21 тис. осіб (2001). Середня густота насел. бл. 137 осіб на км2. Адм. центр і гол. порт – Род-Таун (о-в Тортола). Офіц. представник королеви Великої Британії – губернатор, який очолює Виконавчу і Законодавчу ради. Діє конституція, яка була прийнята у червні 1977. Від часу відкриття о-ви належали Іспанії. Перші поселення європейців з’явилися 1648. У 2-й пол. 17 ст. ця тер. анексована англійцями. Від 1872 – частина британ. колонії у складі Підвітр. о-вів, від 1956 – окрема колонія; 1967 о-вам надано обмежене самоврядування. Клімат вологий, тропічний.

В. о. США. Серед найбільших о-вів – Сент-Томас, Сент-Джон, Санта-Крус. Пл. 344 км2. Насел. 122 тис. осіб (2001). Середня густота насел. бл. 352 особи на км2. Адм. центр і гол. порт – Шарлотта-Амалія (о-в Сент-Томас). Діє Передбачений орган. закон В. о., прийнятий Конгресом США 1954. На тер. – військ. база США. Заг. нагляд за о-вами здійснює МВС США. Від 1973 В. о. США мають постійного представника в Конгресі США (без права голосу). Виконавчу владу представляє губернатор, який від 1971 обирається місц. насел. строком на 4 р. Законодав. орган складається з 15-ти сенаторів, які обираються місц. насел. строком на 2 р. Від часу відкриття о-ви належали Іспанії, від 17 ст. – Данії (від 1754 – колонія). До 1848 використовувалася праця рабів. 1917 окуповані США. Клімат субтропічний. На о-ві Санта-Крус – нафтоперероб. комбінат. Нац. парк В. о. США – найпопулярніше місце серед туристів.

В. В. Дроздов

Стаття оновлена: 2005