Віркау Микола Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Віркау Микола  Миколайович

ВІРКА́У Микола Миколайович (22. 02(05. 03). 1892, Одеса – 28. 12. 1937, там само) – літературознавець, фольклорист. Закін. Новорос. ун-т в Одесі (1917). У 1920-х рр. – асп. при Одес. істор.-археол. музеї, хранитель етногр. кабінету при Одес. ІНО, секр. етнолого-лінгвіст. секції Одес. комісії краєзнавства при ВУАН. Пізніше – доц. Одес. ін-ту профес. освіти (згодом пед. ін-ту), вчений секр. Одес. наук. б-ки. Досліджував історію мист-ва Київ. Русі, укр. фольклор, зокрема вплив стилю укр. нар. дум на творчість Т. Шевченка. Автор розвідок «Сатира на клір в старому письменстві та усній традиції» (1921), «Історичні пісні про Нечая» (1922), «Стиль українських народних дум» (1928) та ін.; дослідж. про міський фольклор «До історії “жорстокого романсу”: Нові записи й коментарі» (1930, рукопис). За звинуваченням у контррев. діяльності 1937 заарешт., засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1989.

Літ.: Клюєнко Д. М., Фурсенко Л. І. Освітяни Одещини – жертви репресій тоталітаризму. О., 1995; Зленко Г. Тень человека // Веч. Одесса. 2002, 12 февр.

Г. Д. Зленко

Стаття оновлена: 2005