Вірогідність - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вірогідність

ВІРОГІ́ДНІСТЬ – слово, з допомогою якого у звичайній мові особа висловлює свою переконаність, що певний стан речей був, є чи буде саме таким, а не іншим. Міру переконаності переважно висловлюють прислівниками «найбільш», «дуже», «мало» («дуже вірогідно», «мало вірогідно»). Переконаність (віра), незалежно від її джерел, є суб’єктив. станом особи, яка оцінює певне твердження як гідне віри. Найменший ступінь віри в істинність твердження в укр. мові висловлюють словом «правдоподібність» (лат. – verisimilitudo, нім. – Wahrscheinlichkeit, англ. – truthlikeness), найвищу – словом «достовірність». Оскільки слово «В.» допускає певні ступені віри, то у звичай. мові, а також у мові філософії можлива синонімія слів «В.» та «ймовірність», особливо коли йдеться про можливість певної події (як, напр., у фразі: «Вірогідно, я зустріну свого друга на цій вечірці»). Різниця у використанні цих слів полягає у тому, що слово «ймовірність» (лат. – probabilitas) набуло статусу терміна (див. Ймовірностей теорія). У логіч. та матем. теоріях (на противагу суб’єктив. переконаності, пов’язаній зі словом «В.») установлюються загальнозначущі (об’єктивні) критерії, на основі яких оцінюють ступінь можливості певної події чи стану речей (напр., ґрунтуючись на емпірич. статист. даних).

В. С. Лісовий

Стаття оновлена: 2005