Вірші - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вірші

ВІРШ (лат. versus – повтор, поворот, повернення до початку) – 1) віршовий рядок, основна одиниця віршового ритму; 2) різновид художньої мови, художньо-мовна система, специфічний тип художнього мовлення, особлива змістова форма поезії. Серед осн. ознак, за якими визначають В.: чітка розчленованість мови на відносно короткі відрізки, співвідносні й співмірні між собою, виділені графічно та інтонаційно. У кінці віршового рядка й перед цезурою виникає сильніший ритміч. акцент. Незмін. постій. акцент в остан. слові рядка називають константним. Специфіка механізму породження віршового ритму, на відміну від прозового, полягає в тому, що в прозі механізм членування мовний, синтаксичний, а в поезії додається ще й власне віршовий, метричний. Отже, для В. характерний подвійний вимір – горизонтальний і вертикальний, подвійна сегментація тексту або подвійне кодування – мовне, синтаксичне, і віршове, метричне (за Ю. Лотманом, С. Шахвердовим). Межі рядка можуть не збігатися з синтакс. членуванням тексту; ритмічна пауза в цьому випадку не збігається з логічною, що веде до перенесення. Функцію ритміч. орг-ції В., крім акцентів і пауз (зокрема, словоподілів, цезури), виконують також анакрузи, клаузули, рими тощо. В ролі одиниць ритміч. співмірності можуть виступати склад, група складів, слово, синтагма, піввірш, В. (осн. одиниця), строфа. Нормою того чи ін. виду В. є метр, що розглядається також як закономірність ритму, достатня для того, щоб викликати: чекання її підтвердження в наступ. віршах (рядках); специф. переживання перебою при її порушенні (за А. Колмогоровим). Ритм у вузькому значенні – різноманітне конкретне втілення зазнач. закономірності. Як особл. система В. формувався разом з розвитком поезії, що відокремилась від мелодії. Давня, довіршова сх.-слов’ян. літ-ра не знала в чистому вигляді ні В., ні прози, культивувала ембріонально змішані їх форми. Проте вже у 16–17 ст. внаслідок розвитку можливостей худож. ритму й рими з’явилося поняття «В.». У сучас. літ-рі проводиться чіткий поділ між В. і прозою, але проза (художня і розмовна) впливає на розвиток В., що зумовлює утворення таких специф. форм, як вільний вірш (верлібр), віршовий твір малої форми.

Літ.: Сидоренко Г. Віршування в українській літературі. К., 1962; Ковалевський В. Ритмічні засоби українського літературного вірша: Спроба систематизації. К., 1965; Лотман Ю. М. Анализ поэтического текста: Структура стиха. Ленинград, 1972; Лотман М. Ю., Шахвердов С. А. Некоторые аспекты теории стиха // Сб. статей по вторичным моделирующим системам. Тарту, 1973; Руднев П. А. Введение в науку о русском стихе. Вып. 1. Тарту, 1989; Якобсон Р. О. Язык и бессознательное. Москва, 1996; Гаспаров М. Л. Русский стих начала ХХ века в комментариях. Москва, 2001.

Н. В. Костенко

Стаття оновлена: 2005