Корбіо Симона
КОРБІО́ Симона (Corbiau Simone; 1900, за ін. даними – 1901, м. Лювен, Бельгія – 27. 09. 1974, Лондон) – бельгійська художниця, французькомовний мистецтвознавець і літературний критик. Із наук. метою 1927–28 відвідала СРСР; вивчаючи слов’ян. мист-во, кілька місяців працювала в Україні. Однією з перших серед зх.-європ. мистецтвознавців високо оцінила творчість Т. Шевченка у розділі «L’art ukrainien» («Українське мистецтво») // «La Nervie», 1928, № 4/5 (Брюссель–Париж), назвавши його «великим національним поетом», «натхненним співцем України, національним сурмачем»; написала про надзвичайно складну долю Кобзаря, наголосивши, що «перш, ніж виявився його поетичний геній, був художником…»; процитувала кілька рядків із «Пролога» поеми «Мойсей» І. Франка. Доповнивши розділ новими матеріалами, надрукувала ґрунтовнішу розвідку у париз. двотижневику «L’Ukraine Nouvelle» (1929, № 1–6), бюлетені укр. секції Т-ва друзів Рад. Союзу (тут вміщувала також матеріали з розвитку укр. образотвор. мист-ва). К. порушувала питання розвою укр. мист-ва 1920–30-х рр., зазначаючи, що сучас. укр. живопис – «продовження давніх традицій»; акцентувала на тих явищах в укр. мист-ві, які сприяли збереженню й розвитку місц. худож. рис; розглядала культурні зв’язки України з ін. народами, зокрема французьким. У мистецтвознав. публікаціях звертала особливу увагу на мист-во М. Бойчука та його учнів, підкреслюючи, що вони відроджують монум. фреск. мист-во, розвиваючи нар. традиції. Високу оцінку дала сучас. укр. графіці, зокрема Г. Нарбуту як новаторові у справі книжк. оформлення в Україні. Її статтями про укр. образотворче мист-во зацікавилися у вид-вах і журналах, які видавали франц., фламанд. та англ. мовами. К. подала окремі факти про ознайомлення бельг. глядачів із кінострічками О. Довженка.
Літ.: Про Україну на Заході Європи // Вікна. 1928. № 3; Асєєва Н. Ю. Українсько-французькі художні зв’язки 20–30-х років ХХ ст. К., 1984; Кравець Я. Українсько-бельгійські літературні взаємини // Укр. літ-ра в заг.-слов’ян. літ. контексті: В 5 т. Т. 3. К., 1988.
Я. І. Кравець
Статтю оновлено: 2014