КОТО́ВИЧ Гнат Васильович (27. 06(09. 07). 1845, м-ко Волчин Гроднен. губ., нині село Брест. обл., Білорусь – 05(18). 03. 1913, Одеса) – педа­гог, філософ, богослов. Закін. Ли­тов. духовну семінарію (м. Віль­но, нині Вільнюс, 1865) і С.-Пе­тер­бур. духовну академію (1871). Вик­ладав у Жировиц. духов. уч-щі (нині Гроднен. обл., Білорусь, 1865–67) та Одес. духов. семінарії (1871–1900). Автор праць з педагогіки, психології, філософії та богослов’я. Досліджував проблеми буття Бога і похо­д­ження життя.

Пр.: Обоснование теизма. 1879–84. Вып. 1–3; Способы обучения грамоте для начальных школ и для обучения взрослых. 1894; Чувствование и инстинкт. Критический разбор теории чувствований (эмоций) Вильяма Джем­са и Г. Ланге и теории инстинкта Вилья­ма Джемса. 1900 (усі – Одеса).

Літ.: Ильин А. Волчинское ответв­ление рода Котовичей // Гістарычная брама. 2004. № 1.

О. Л. Ільїн