Вітавський Костянтин Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вітавський Костянтин  Олександрович

ВІТА́ВСЬКИЙ Костянтин Олександрович (04. 12. 1913, м. Старокостянтинів, нині Хмельн. обл. – 08. 05. 1992, Вінниця) – художник театру. Учасник 2-ї світ. війни. Бойові та держ. нагороди. Закін. Кам’янець-Поділ. худож.-декор. школу приклад. мист-ва (1931), Моск. заочний нар. ун-т мист-в (1934). Працював художником 3-го Вінн. колгосп. театру (1933–38), Вінн. пересув. театру ім. Т. Шевченка (1938–41). У 1944–88 – художник-постановник, гол. художник Вінн. укр. муз.-драм. театру ім. М. Садовського, де оформив вистави: «За тих, хто в морі» (1946) та «Розлом» (1949) Б. Лавреньова, «Сон князя Святослава» І. Франка (1954), «Оптимістична трагедія» В. Вишневського (1956), «Всіма забутий» Н. Хікмета (1958), «Веселка» (1958), «Антей» (1961), «Острів твоєї мрії» (1963) М. Зарудного. Створював описово-узагальн. зоровий образ вистави з домінуванням найхарактерніших рис епохи та побуту, застосував живописно-ілюзорні елементи разом із об’ємно-просторовими архіт. деталями; лаконічну композицію поєднано з урочистим звучанням колориту. 1983 створив музей історії театру. Ескізи В. до вистав зберігаються у МТМК.

Літ.: Даченко В. Свій почерк // Правда України. 1956, 15 квіт.; Драк А. Українське театрально-декораційне мистецтво. К., 1961.

В. Т. Габелко, С. В. Фицайло

Стаття оновлена: 2005