Вітамінна промисловість - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вітамінна промисловість

ВІТАМІ́ННА ПРОМИСЛО́ВІСТЬ – галузь медичної промисловості, підприємства якої виробляють синтетичні вітаміни, коферменти та їхні препарати (драже, таблетки, ампули, капсули, гранули, концентрати), а також вітамінні препарати з рослинної сировини. Пошук. роботи з одержання вітамін. препаратів в Україні розпочались 1928 в Укр. органотерапевт. ін-ті (Харків, нині Ін-т проблем ендокрин. патології АМНУ), де 1931 було випущено препарат синтет. вітаміну D2 – арахітол за технологією, розробленою А. Кротовським. Пром. вироб-во вітамінів організовано на поч. 30-х рр. 20 ст. Спочатку вітамінні препарати виготовляли з природ. сировини, 1945–47 освоєно вироб-во синтет. вітамінів С, D2 і К3 – вікасолу, розробленого в Ін-ті біохімії АН УРСР (Київ), а 1949 – вітаміну В1.

Перші спеціаліз. підпр-ва з виготовлення вітамінів були розміщені в Києві, Одесі та Умані (Черкас. обл.). 1952 на Київ. вітамін. з-ді створено експерим. цех з вироб-ва синтет. вітаміну D3 із холестерину за технологією, розробленою В. Вендтом та І. Дроковою в Ін-ті біохімії. Пізніше на з-ді за технологією цих вчених освоєно виготовлення відеїну D3 – штуч. вітаміну D3 з білками, а 1959 – синтет. вітаміну Е із вітолу і 3-метилгідрохінону за методом, розробленим в Ін-ті орган. хімії АН УРСР (Київ). 1953 створено вітамін. з-д в Умані, де були побудовані цехи з виготовлення нікотинової кислоти і пантотенату кальцію. 1956 на Уман. вітамін. з-ді почав діяти цех з вироб-ва вітаміну РР, 1962 налагоджено синтез нікотинаміду, а 1964 – вітаміну В3 у формі пантотенату кальцію. На Одес. вітамін. з-ді одержували вітаміни Е (від 1960) та А (від 1964). 1966 на Київ. вітамін. з-ді введено в дію потужності з вироб-ва 1300 кг синтет. вітаміну Е, 100 т відеїну D3 і 1400 т вітамін. препаратів у вигляді драже і таблеток. 1966– 70 проведено роботу з подальшої механізації та автоматизації вироб-ва, використання потужнішого обладнання, впровадження досягнень науки і техніки, що сприяло інтенсивнішому розвитку вироб-ва вітамін. продукції. 1971–75 розширено асортимент вітамінів і вітамін. препаратів, а також масштаби їх вироб-ва, що дало змогу передати частину продукції для потреб с. госп-ва (холекальціферол, пантотенат кальцію). 1974 введено в дію цех з виготовлення вітамін. препаратів у вигляді таблеток і драже потуж. 700 т на Уман. вітамін. з-ді. 1976, у порівнянні з 1960, обсяг вироб-ва вітамін. продукції в Україні збільшився майже у 16 разів. 1990 в Україні вироблялося 806,71 т вітамінів, 1991 – 1561,76 т. Починаючи від 1992, у зв’язку із екон. проблемами в Україні, спостерігається спад вироб-ва. Динаміку вироб-ва вітамін. продукції, вітамінів та їх окремих видів в Україні наведено у Табл. 1, 2, 3.

Найбільші підпр-ва В. п. функціонують в Одесі («Біостимулятор»), Умані («Вітаміни»), Києві («Київський вітамінний завод», «Дарниця», «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», «Київмедпрепарат»), Харкові («Червона Зірка»), Львові («Галичфарм»), Дніпропетровську («Дніпрофарм»), Лубнах Полтав. обл. («Лубнифарм») тощо. Вітчизн. вітамінна продукція не поступається аналогіч. продукції зх. країн і відповідає міжнар. стандартам якості. Її асортимент постійно поповнюється новими вітчизн. вітамінами. 1997 на Київ. вітамін. з-ді налагоджено серійне вироб-во вітаміну D3 (відеїн-3), розробленого в Ін-ті біохімії. Закінчено розробки технології виготовлення шипучих таблеток, які містять аспірин та аскорбінову кислоту, а також Тріовіту плюс С – антиоксидант. комплексу у желатинових капсулах, природ. антиоксиданту – масла із зародків пшениці. Це харчова добавка, що містить комплекс із 12 вітамінів, провітаміну А, ліпідів, 18 амінокислот, 21 макро- та мікроелементів. Завершуються розробки препаратів, які містять залізо – Вітафер (сироп для дітей) та Комплевіт (містить усю групу вітамінів).

Створення і впровадження вітамінів здійснюється переважно на підставі синтезу, використання імпорт. субстанцій, а також шляхом розроблення оригінал. вітчизн. вітамінів. Роботи щодо створення, доклініч. вивчення, розроблення наук.-тех. документації та впровадження у вироб-во вітамінів координує в орг-ціях НАНУ Держ. наук. центр лікар. засобів, який розвинувся на базі створ. у квітні 1920 Харків. н.-д. хім.-фармацевт. ін-ту – 1-ї наук. установи у галузі фармації в Україні і є лідером у створенні різноманіт. мед. препаратів. Вагомий внесок у розробку нових лікар. препаратів (вітамінів) здійснили ін-ти НАНУ та АМНУ, де зберігся наук. потенціал і наук.-тех. база. Це, в першу чергу, Ін-ти біохімії, геронтології, фармакології та токсикології (усі – Київ). Серед галуз. ін-тів провідне місце посідає Ін-т мед. радіології АМНУ (Харків). До специфіч. особливостей В. п. належать: багатостадійність процесів, значна матеріалоємність, що зумовлює необхідність розміщення підпр-в поблизу сировин. баз, застосування спец. устаткування для роботи з агресив. середовищами, висока чистота вироб-ва. Як і для всієї мед. галузі, осн. причинами, що стримують подальший розвиток В. п., є обмеженість власних обігових коштів і практ. відсутність фінанс. підтримки з боку держави, невисокий тех. і технол. рівень вироб-ва, що гальмує розвиток вироб-ва експортоспромож. продукції, відсутність низки сировин. ресурсів.

Літ.: Развитие химической технологии на Украине. Т. 2. К., 1976.

Л. В. Богачова

Стаття оновлена: 2005