Віташевський Микола Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Віташевський Микола  Олексійович

ВІТАШЕ́ВСЬКИЙ Микола Олексійович (08(20). 09. 1857, Одеса – 21. 06. 1918, Москва) – письменник і етнограф. Закін. Микол. реал. уч-ще (1875), навч. у Новорос. ун-ті (Одеса, 1875–78). У 1878 засудж. до 4-х р. каторги у справі народника І. Ковальського, 1883–96 – на поселенні в Якутії (Росія). Згодом жив у Херсоні, Одесі, де служив статистом зем. управи; у Миколаєві редагував г. «Южная Россия». Заарешт. 1906 у С.-Петербурзі як секр. г. «Мысль», висланий за кордон, жив у Женеві (Швейцарія, 1907–08). Після повернення працював у вид-вах Одеси та С.-Петербурга. Літ. діяльність почав як видавець колектив. зб. «Мысли провинциалов» (О., 1876), де вміщено кілька його публіцист. статей і нарисів. На основі зібраного матеріалу про якутів написав низку праць і нарисів. У мемуарах виклав цінні факти подій часу рев. діяльності та тюрем. життя.

Пр.: Материалы для изучения шаманства у якутов // Зап. Вост.-Сибир. отделения Рус. геогр. об-ва. 1890. Т. 2, вып. 2; Материалы для изучения якутской народной словесности // Изв. Вост.-Сибир. отделения Рус. геогр. об-ва. 1890. Т. 21, № 2; Старая и новая якутская ссылка. С.-Петербург, 1907.

Тв.: Снег выпал. Иркутск, 1888; Якутская палестина. Иркутск, 1891; По тайге за золотом. С.-Петербург, 1906.

Літ.: Виташевская А. Н. А. Виташевский // Каторга и ссылка. 1924. № 4; Русские писатели. 1800–1917: Биогр. слов. Москва, 1989.

В. П. Шеремета

Стаття оновлена: 2005