Кордиш Леон-Мар’ян Йосипович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кордиш Леон-Мар’ян Йосипович

КО́РДИШ Леон-Мар’ян Йосипович (22. 07(03. 08). 1874, Київ – 11. 06. 1932, там само) – фізик. Батько Н. Кордиш-Головко. Д-р теор. фізики (1916). Почес. чл. Краків. АН (1929). Закін. Ун-т св. Володимира (нині Київ. ун-т, 1900), де був залишений для підготовки до професор. звання (учень Г. Суслова та М. Шиллера): від 1905 – приват-доц., від 1917 – проф. Відтоді ж працював з перервами у Київ. політех. ін-ті: від 1921 – зав. робітфаку, проф. каф. теор. електротехніки, зав. лаб. струмів ви­­сокої частоти та радіотехніки. 1902 удосконалював знання в Ін-ті теор. фізики Берлін. ун-ту під кер-вом М. Планка, 1911 – у Сорбон. ун-ті (Париж) в лаб. А. Пуанкаре. Брав участь в орг-ції Фіз. ін-ту (1910); від 1911 – проф. Геогр. ін-ту в Києві. 1914 відрядж. Мін-вом торгівлі та пром-сті вивчати радіотех. спра­­ву у Німеччині, провадив дослідж. (зокрема у галузі ядер. фізики) в Ін-ті теор. фізики Мюн­­хен. ун-ту під кер-вом А. Зоммерфельда та в лаб. електрич. коливань Політех. ін-ту. Після повернення до Києва 1916 започаткував в Україні дослідж. у галузі атом. спектроскопії. 1918 відрядж. для орг-ції викладання фізики у філії Ун-ту св. Володимира в м. Ялта (нині АР Крим), яка того ж року реорганізов. у Таврій. ун-т, де К. очолював каф. фізики, був ординар. проф. Чл.-засн. Крим. матем. т-ва. 1920 – приват-доц. каф. фізики Новорос. ун-ту; викл. Фіз.-мат. ін-ту, проф. каф. фізики Політех. ін-ту в Одесі. Від 1925 – зав. секції теор. електротехніки та електри­­ки високих струмів Н.-д. каф. електротехніки; від 1926 – у НДІ фізики: зав. секції теор. фізики, 1929–32 – теор. відділу. Консультант Київ. рентґенів. ін-ту (від 1923), де створив і очолював рентґенофіз. лаб.; зав. рент­­ґенів. кабінетів у м. Саки та Євпаторія (нині обидва – АР Крим, 1923–26), брав участь у вивчен­­ні радіоактивності Сакського та Майнакського озер і їх грязей. Зробив знач. внесок у розвиток теорії відносності, квант. механіки, теорії коливань, оптики, електродинаміки, фізики твердого тіла. Обґрунтував теорію вторин. коливань, передбачив існування комбінац. світлових коливань. Серед учнів – А. Алек­­сандров, В. Тучкевич, В. Лашкарьов, Л. Штрум. Автор підручників «Електротехніка. Осно­­ви теоретичні» (1927), «Теорія електромагнітного поля. Курс лекцій, що читав проф. Кордиш Л. Й. в Київському Інституті народної освіти в 1926/27 учбовому році» (обидва – Київ), «Физические основы высоко­­частотной связи» (співавт.) і «Електротехніка високої частоти. Загальні теоретичні основи» (ч. 1; обидва – Х.; К., 1934).

Пр.: Элементарный вывод основ­­ных формул теории относительности // Изв. Киев. политех. ин-та. 1911; Движение света в средах, обладающих рассеивающей способностью // Университет. изв. 1912; Аномальные явления Зеема­­на // Изв. Киев. политех. ин-та. 1915; Гравитационная теория дифрак­­цион­­ных явлений // Киев. университет. изв. 1918; Гравитация и инерция // Там са­­мо; Закони теорії гравітації Ейн­­штей­­на, які можна вивести з ньютонівських потенціалів // Зап. Київ. ІНО. 1926.

Літ.: Штрум Л. Леон Иосифович Кор­­дыш // УФН. 1933. Т. 13, вып. 6; Ян­­ковский А. К. Леон Иосифович Кор­­дыш: К 100-летию со дня рожд. // Очерки по истории математики и фи­­зики на Украине: Сб. науч. тр. К., 1978; Колтачихіна О. Ю. Леон Йосипович Кордиш – один з перших дослідників теорії відносності в Україні // Нариси з історії природознавства і техніки. 2005. Вип. 45; ЇЇ ж. Нові сторінки з життя фізика-теоретика Леона Йосифовича Кордиша // Наука та наукознавство. 2006. № 4; Савчук В. С., Щербак О. А. Нові матеріали до біографії та наукової діяльності Л. Й. Кордиша // Вісн. Дніпроп. ун-ту. Сер. Історія і філософія науки і техніки. 2006. Вип. 13, № 5; Вчені вузів Одеси.

О. Ю. Колтачихіна

Стаття оновлена: 2014