Вітковський Вєслав - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вітковський Вєслав

ВІТКО́ВСЬКИЙ Вєслав (Witkowski Wiesław; 07. 01. 1927, Варшава) – польський мовознавець-славіст. Д-р філол. н. (1963), д-р габіліт. (1969). Закін. Яґеллон. ун-т у Кракові (1952), де від 1954 працює: 1973–93 – кер. закладу рос. мови (від 1978 – екстраординар., а від 1992 – ординар. проф.), 1984–93 – дир. Ін-ту сх.-слов’ян. філології, 1994–97 – кер. каф. україністики. Автор досліджень про мову староукр. пам’яток, зокрема творів Памви Беринди та І. Галятовського; низки оглядових праць про укр. мову (з фонетики, морфології, синтаксису, діалектології, лексикографії, ономастики, історії грамат. думки). Вивчав мову бачван. русинів. Чл. ред. наук. ж. «Slavia Orientalis» (від 1975 – заст. гол. ред.), «Russian Linguistics», «Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej», «Krakowskie Zeszyty Ukrainoznawcze» та ін. Учасник міжнар. конф. та славістич. конгресів у Празі (1968), Києві (1983), Софії (1988), Братиславі (1993). Чл. багатьох наук. т-в.

Пр.: Fonetyka Leksykonu Pamby Beryndy. Kraków, 1964; Język utworów Joannicjusza Galatowskiego na tle piśmiennictwa ukraińskiego XVII w. Kraków, 1969; Język ukraiński // Ukraina. Teraźniejszość i przyszłość. Kraków, 1970; Uwagi o poezji religijnej Ukraińców-unitów i o «Bohohlasniku» z 1790 r. // Zeszyty Naukowe KUL XXV. Lublin, 1982; Zarys dziejów polskiej ukrainistyki ukrainoznawczej // Z problemów ukrainoznawstwa. Studia z filologii pol. i słowiańskiej. Warszawa, 1987. № 14; Katalog starodruków cyrylickich Muzeum Zamku w Łańcucie. Kraków, 1994; Polonizmy w języku staroukraińskim // Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska: Sect. FF, Philologiae. Lublin, 1996–97. Vol. 14/15.

Літ.: Лесів М. Молоді україністи в Польщі // Укр. календар. Варшава, 1972.

С. Заброварний

Стаття оновлена: 2005