Вітос Вінсентій - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вітос Вінсентій

ВІ́ТОС Вінсентій (Witos Wincenty; 01. 01. 1874, м. Вєшхославіце, нині Польща – 03. 10. 1945, Краків) – польський політичний діяч. Чл. Галиц. (1908–14) і австр. (1911–18) парламентів, польс. сейму (1919–33). Тричі обирався прем’єр-міністром Польщі (1920–21, 1923, 1926). Заснував і очолював Польс. селян. партію у Галичині. Впродовж усієї політ. кар’єри відзначався радикал. антиукр. поглядами, зокрема підтримував польс. колонізацію Сх. Галичини і Волині; 1923 заборонив вживати у судах Волині слово «український»; вимагав позбавити українців виборчого права і права на освіту. 1933–39 – на еміграції у Чехо-Словаччині. У червні 1945 признач. віце-президентом Крайової ради народової – встановленого комуністами органу влади в Польщі. Негативне ставлення до українців відобразив у своїй автобіографії «Moje Wspomnienia» (3 т., 1964–65).

Б. Бакула

Стаття оновлена: 2005