Котелевський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Котелевський район

КОТЕЛЕ́ВСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у північ­но-східній частині Полтавської області. Межує з Охтир. р-ном Сум. обл., Краснокут. р-ном Харків. обл., Чутів., Полтав., Ди­кан. і Зіньків. р-нами Полтав. обл. Утвор. 1923. У 1930 та 1962 лі­квідовувався, 1939 і 1965 віднов­лювався. Жит. потерпали від го­лодомору 1932–33, зазнали ста­лін. репресій. Від жовтня 1941 до вересня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Пл. 795 км2. Насел. 21 564 особи (2001, складає 93,2 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну – смт Котельва та 38 сільс. насел. пунктів. Лежить у центр. частині Пол­тавської рівнини. Поверхня – ни­зовинна лесова рівнина з запа­динами й улоговинами; має заг. похил на Пд. Зх. Корисні копалини: нафта, газ (Котелевське газоконденсатне родовище), гли­ни, піски. Протікають Ворскла (на зх. межі р-ну) та її притоки Котель­ва, Мерло, Ковжижа, Котелевка, Орішне, Трюханівка (бас. Дніпра). Заг. протяжність річк. системи понад 150 км. Ґрунти переважно чорноземні. Пл. лісів і ліс. насаджень 16,9 тис. га. Рос­туть сосна, дуб, липа, клен, береза, осика. На Котелевщині – 22 об’єкти заповід. фонду (заг.-держ. значення – пам’ятка садо­во-парк. мист-ва Ковпаківський парк). Гол. підпр-ва розташ. у рай­центрі. Спеціалізація с. госп-ва – рослинництво зерн.-буряківн., тваринництво м’ясо-молоч. напрямів. Пл. с.-г. угідь 56,1 тис. га, з них орних земель – 43,1 тис. га, пасовищ і сінокосів – 11,7 тис. га. Осн. культури: озима пшениця, кукурудза, цукр. буряки. Розвинуте птахівництво. Найбіль­ші с.-г. підпр-ва: «Маяк», «Батьківщина», «Ковпаківець». Працю­ють 29 фермер. госп-в, у кори­стуванні яких перебуває 3,9 тис. га с.-г. угідь. У К. р. – г-зія, 12 заг.-осв. шкіл, навч.-вихов. ком­плекс «школа-дитсадок», ПТУ; рай. і 9 сільс. Будинків культури, 11 клубів, рай. центр., рай. для дітей, 2 селищ. і 15 сільс. б-к, Котелевський крає­знавчий музей, нар. музеї С. Ковпака та іс­торії с.-г. вироб. кооперативу «Батьківщина» (обидва – Котель­ва), Більс. крає­зн., Деревків. істор.-крає­зн., Милорадів. і Михайлівськоперший істор. му­зеї; центр. рай. і 2 дільничні лікарні, 17 фельдшер.-акушер. пунк­тів. Виходить г. «Народна трибуна». Нар. аматор. колекти­ви: ансамбль «Козаки з “Батьків­щини”» (виконує козац. пісні), хори «Барви» і «Оксамит», вокал. ансамбль «Пісенний оберіг», обрядово-фольклор. ансамбль «Надвечір’я», духовий оркестр Більс. сільс. Будинку культури. При рай. дит. муз. шко­лі функціонує зразк. ансамбль «Мрія». Діють реліг. громади УПЦ МП (8), євангел. християн-баптис­тів (3), адвентистів сьомого дня, харизматич. християн. церк­ви. Археол. пам’ятки нац. зна­чен­ня: Більське городище (с. Більськ), майдан «Розкопана Могила» (с. Ли­хачівка). Серед видат. уро­д­женців – Герой України, кер. с.-г. вироб. кооперативу «Батьківщи­на» О. Коросташов (с. Камінне); філософ, чл.-кор. АН УРСР Д. Острянин (с. Більськ), політолог Г. Перепелиця (с. Зайці); письменник І. Мироненко (с. Люб­ка); рад. і парт. діяч М. Соболь (с. Велика Рублівка); Герої Рад. Союзу П. Брикель (с. Мала Рублівка), М. Дігтяр (с. Шевченкове), Д. Петренко (с. Велика Рублівка), І. Спичак (с. Матвіївка). Із с. Дем’янівка пов’язані жит­тя та діяльність письменника Миколи Хвильового.

В. К. Костюк

Стаття оновлена: 2014