Котович Іван Антонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Котович Іван Антонович

КОТО́ВИЧ Іван Антонович (1839, с. Чере­вачиці Гроднен. губ., нині Брест. обл., Білорусь – 1911, м. Вільно, нині Вільнюс) – релігійний діяч, фольклорист. Брат Н. Котовича. Закін. С.-Петер­бур. духовну ака­демію (1867). Викла­дав у Кобрин. духов. уч-щі (нині Брест. обл., 1861–63). Від 1867 – у Вільно: пра­цював у публіч. б-ці; від 1869 редагував «Литовские епархиаль­ные ведомости»; водночас від 1868 – священик Пречистен. со­бору. Автор ст. «Богогласник, его зна­чение и употребление в народе» («Виленский Вестник», 1866, № 127), «Несколько слов о виленской Кальварии и о посеще­нии ее православными» («Литов­ские епархиальные ведомости», 1875, № 20; 1879, № 23) тощо. Записав поліс. укр. пісні, зокре­ма у с. Косичі та Черевачиці, що увійшли у «Сборник памятников народного творчества в Северо-Западном крае» П. Гільтебранд­та (Вильна, 1866): «Бодай пану в дворі страшно», «Чом ти, гаю, чорний стоїш», «Повій, повій буй­ний вітре», «Стали думи думати, кого в рекрути брати», «Ой, ти, хмеленьку, буйнеє житце», «Ой, зійшли, зійшли два місяці», «Іде Ясенько сим понеділком», «У нашого старости чорнії очі», «Жнися, загоне, жнися, на мене не дивися» та ін.

Літ.: 25-лѣтіе Виленскаго Пречистен­скаго митрополитальнаго собора, въ связи съ 25-лѣтіемъ служенія въ ономъ Настоятеля Протоіерея Іоанна Котовича. Вильна, 1893; Українська народна творчість. К., 1968.

В. Г. Леонюк

Стаття оновлена: 2014