Вітрильний спорт

ВІТРИ́ЛЬНИЙ СПОРТ — вид спорту, пере­гони на спортивних суднах під вітрилами. Роз­винувся у 17 ст. в Нідерландах. Перша вітрильна регата від­булася 1661, де брали участь профес. моряки на великих яхтах. У 1720-х рр. у м-ку Корк (Ірландія) створ. перший яхт-клуб. 1775 граф Камберлендський створив флот для пере­гонів р. Темза. 1866 від­булися перші пере­гони в океані, від Санді-Гук (шт. Кон­нектикут) до одного з островів Великої Британії. До про­грами Олімпійських ігор В. с. входить від 1900. У 1907 створ. Між­нар. вітрильну спілку (від 1992 — Між­нар. вітрильна федерація, станом на 1998 обʼ­єд­нувала 115 нац. федерацій). 1936 створ. Всесоюзну парусну секцію, згодом — Федерацію вітрильного спорту СРСР. Федерація вітрильного спорту України зареєстр. 1992. Яхтсмени СРСР вперше взяли участь в Олімпійських іграх 1952 (Гельсинкі– Гармая). Серед українців першу олімп. золоту нагороду у В. с. здобув В. Манкін у класі «Фінн» (1968, Мехіко–Акапулько), а 1972 (Мюнхен–Кіль) він разом із В. Дирдирою стали олімп. чемпіонами у класі «Темпест», В. Зубанов у складі екіпажу яхти класу «Летючий гол­ландець» разом із москвичем В. Леонтьєвим посіли 6-е місце. 1976 (Монреаль–Кінґстон) В. Манкін з В. Акименком завоювали срібні медалі в класі «Темпест», а 1980 (Москва–Тал­лінн) В. Манкін у команді з латишем О. Музиченком — золоті в класі «Зірковий». 1996 (Атланта) олімп. чемпіонами стали Є. Браславець та І. Матвієнко у класі «470». Срібні нагороди здобули на 28-х Олімпійських іграх (Афіни, 2004) Г. Леончук і Р. Лука. в класі «49-еr», 2005 вони пере­могли на чемпіонаті світу у Москві. Серед жінок бронз. нагороди на Олімпійських іграх у класі «470» здобули Л. Москаленко з І. Чунихівською (1988, Сеул–Пусан), Р. Таран і О. Пахольчик (1996, Атланта; 2000, Сідней), у класі «Інґлінґ» срібні нагороди здобули Р. Таран, Г. Калініна, С. Матевушева (2004, Афіни). Олімп. про­грама змагань з В. с. по­стійно змінюється залежно від роз­витку спорт. суднобудува­н­ня, популярності того чи ін. класу яхт. Якщо на перших олімп. іграх на ди­станції регат виходили справжні кораблі під вітрилами з екіпажами 10–12 осіб, різної ваги і роз­мірів, то згодом їх замінили менші за роз­мірами і маневреніші судна, чітко ви­значені в класі. До олімп. про­грами 2004 включено пере­гони в таких класах яхт: «Зірко-вий» (у про­грамі Олімпійських ігор від 1932), «Фінн» (від 1952), «470» (чоловіки від 1976, жінки від 1988), катамаран «Торнадо» (від 1976), «Європа» (жінки від 1992), вітрильна дошка «Містраль» (чоловіки і жінки від 1996), «Лазер» (від 1996), «49-еr» (від 2000), «Інґлінґ» (жінки від 2004). В Україні В. с. культивується майже в усіх областях. Ви­знаними центрами є Київ та обл., Дні­проп., Микол., Харків., Одес., Запоріз. обл., Севастополь (місцерозташува­н­ня штаб-квартири Асоц. яхтсменів Чорного моря). Щороку від­буваються чемпіонати і першості країни в різних вікових групах, проводяться масові крейсер. змага­н­ня, серед популярних — кубки Великого Дні­пра, Вадима Геть­мана (Київ), Криму, Кременчуц. водо­сховища (Черкаси), Азов. моря (Маріуполь), Козацька регата (Дні­пропетровськ). Проводяться також змага­н­ня в дит. класах яхт «Оптиміст» і «Кадет». Укр. спортс­мени брали участь у найбільших і най­пре­стижніших крейсер. навколосвітніх пере­гонах «Вітбред», зокрема 1989–90 значну частину екіпажу «Фазісі» (СРСР) становили укр. яхтсмени, 1993–94 Україну пред­ставляли два екіпажі — судна «Геть­ман Сагайдачний» і яхти «Одеса–200».

В. П. Пожилова

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю