Кордіяка Михайло Миколайович

КОРДІЯ́КА Михайло Миколайович (23. 01. 1929, с. Підзвіринець, нині Городоц. р-ну Львів. обл. – 11. 03. 2012, Львів) – скульптор. Батько Р. Кордіяки. Обл. премія ім. З. Флін­­ти (2009). Чл. НСХУ (1970). Закін. Львів. художнє уч-ще приклад. мист-ва (1957; викл. І. Севера). Працював 1961–88 гол. художником керам. цеху Львів. заводоуправління м’якої покрівлі. Учасник обл., всеукр. та міжнар. мист. виставок від 1960. Персон. – у Львові (1990), Самборі (Львів обл., 2009). Автор монум. скульптур, скульп­­тур малих форм, ужитк. кераміки, засн. технології кераміки. Полі­­хром. розписи виконував на білому фоні або досягає декор. ефекту за допомогою нюанс. градацій кольор. полив. Надавав перевагу геом. орнам. мотивам, доповнюючи фрагментами зображ. характеру. Окремі роботи зберігаються у МЕХП, Нац. музеї Т. Шевченка.

Тв.: керам. скульптура – «Запорожець», «Опришок», «Той, що греблі рве» (усі – 1960), «Тарасова ніч» (1961), «Каз­­ковий птах» (1962), «Лукаш і Мавка» (1964), «Ніжність» (1967), «Музика» (1968), «Пісня» (1969), «І. Франко», «Т. Шевченко» (обидві – 1971), «Переможець» (1972), «Приборкувач коня» (1973), «Козак Мамай» (1976), «Півні», «Вершник», «Куріпка» (усі – 1980); фон­­тан «Іван – мужицький син» (1964, Чер­­нівці); набори – для напоїв «Ромашка» (1975), для борщу (1996); вази – «Ки­­їв» (1980), «Ніч на Івана Купала» (1981), «Ранок» (1983); кавовий сервіз – «Левада» (1984); декор. тарелі – «Берегиня», «Зірка», «Клинці» (усі – 1988); па­­м’ятники – полеглим воїнам у 2-й світ. вій­ні (с. Шум’яч Турків. р-ну Львів. обл., 1988), Т. Шевченку (с. Підзвіринець, 1991); декор. вази – «Трипілля» (1999), «Сестри» (2005).

Літ.: Лань О. Магічна кераміка // Ви­­сокий Замок. 2004, 27 квіт.

З. Р. Краковецька