Кордіяка Михайло Миколайович
КОРДІЯ́КА Михайло Миколайович (23. 01. 1929, с. Підзвіринець, нині Городоцького району Львівської обл. — 11. 03. 2012, Львів) — скульптор. Батько Р. Кордіяки. Обласна премія імені З. Флінти (2009). Член НСХУ (1970). Закінчив Львівське художнє училище прикладного мистецтва (1957; викладач І. Севера). Працював 1961–88 головним художником керамічного цеху Львівського заводоуправління мʼякої покрівлі. Учасник обласних, всеукраїнських та міжнародних мистецьких виставок від 1960. Персональні — у Львові (1990), Самборі (Львівська обл., 2009). Автор монументальних скульптур, скульптур малих форм, ужиткової кераміки, засновник технології кераміки. Поліхромні розписи виконував на білому фоні або досягає декоративного ефекту за допомогою нюансних градацій кольорових полив. Надавав перевагу геометричним орнаментальним мотивам, доповнюючи фрагментами зображального характеру. Окремі роботи зберігаються у МЕХП, Національному музеї Т. Шевченка.
Додаткові відомості
- Основні твори
- керам. скульптура — «Запорожець», «Опришок», «Той, що греблі рве» (усі — 1960), «Тарасова ніч» (1961), «Казковий птах» (1962), «Лукаш і Мавка» (1964), «Ніжність» (1967), «Музика» (1968), «Пісня» (1969), «І. Франко», «Т. Шевченко» (обидві — 1971), «Переможець» (1972), «Приборкувач коня» (1973), «Козак Мамай» (1976), «Півні», «Вершник», «Куріпка» (усі — 1980); фонтан «Іван — мужицький син» (1964, Чернівці); набори — для напоїв «Ромашка» (1975), для борщу (1996); вази — «Київ» (1980), «Ніч на Івана Купала» (1981), «Ранок» (1983); кавовий сервіз — «Левада» (1984); декор. тарелі — «Берегиня», «Зірка», «Клинці» (усі — 1988); пам’ятники — полеглим воїнам у 2-й світ. війні (с. Шум’яч Турків. р-ну Львів. обл., 1988), Т. Шевченку (с. Підзвіринець, 1991); декор. вази — «Трипілля» (1999), «Сестри» (2005).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Людина 