Вішован Владислав Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вішован Владислав  Васильович

ВІШОВА́Н Владислав Васильович (25. 03. 1955, м. Рахів Закарп. обл.) – живописець, графік і скульптор. Чл. НСХУ (1993). Закін. Прикарп. ун-т (Івано-Франківськ, 1996; викл. М. Фіґоль). 1977–89 – оформлювач; 1989– 91 – учитель малювання; 1991 – художник Львів. істор. музею; 1998 – учитель, дир. Центру дит. та юнац. творчості (м. Перемишляни Львів. обл.). Брав участь у худож. виставках від 1989. Персон. – у Львові (1992– 93, 1995), Москві (1995), Римі, Парижі (обидві – 1996). Осн. галузі – станк. живопис, графіка, скульптура, книжк. графіка. Роботи зберігаються у Львів. музеї релігії, Львів. істор. музеї.

Тв.: живопис – «Могила в Сибіру», триптих «Доля терновая» (усі – 1989), «Спогади крізь сльози » (1990), «Сльоза», «З джерела невмирущого», «Жива вода Унева», «Тінь свічки» (усі – 1992), «Унівський монастир» (1993), «Абсолют», «Трансцендент» (обидва – 1995), «Фатум», «Початок дня» (обидва – 2002); графіка – «Дума» (1991), «Душа» (1994), «Писанки» (1995), «Софія», «Грань» (обидва – 2000), «Ангел» (2001), «Житейське море» (2003); скульптура – мемор. дошка Т. Бордуляку (1989), медаль до 550-річчя м. Перемишляни (1987), пам’ят. знак репресованим у 1939–41 (обидва – 1991).

Д. Д. Довбошинський

Стаття оновлена: 2005