Розмір шрифту

A

Владивосток

ВЛАДИВОСТО́К — мiсто (від 1880) на Далекому Сході, адміністративний центр Приморського краю РФ (від 1938). Порт на Тихому океанi, на узбереж­жі Амур. затоки, в бухті Золотий Рiг. Кiнцевий пункт Транс­сибiр. залiзницi. Аеропорт. Велика база риб. промислу та вiйськ. база Тихоокеан. флоту РФ. Значний наук. (Далеко­східне Сибір. від­діл. РАН, понад 10-ти ВНЗ) та культур. центр. Засн. 1860 як вiйськ. стiйка. 1888–1922 — центр Примор. області, до 1926 — Приморської губ., 1926– 30 — Владивостоц. округу Далекосхiд. краю. Згідно з пере­писом 1926 у В. мешкало 107 980 осіб, зокрема 6019 українців (5,6 % насел. міста), 65 494 росіяни (60,6 %), 22 080 китайців (26,8 %), 6913 корейців (6,4 %), 1720 поляків, 1124 євреї, 665 латишів, 582 японці та ін. Нині проживає 619 тис. осіб (1998). Станом на 1989 українцi становили 43,6 тис. осіб — пере­важно ті, що прибули за при­значе­н­ням як законтрактованi для роботи на риб. промислi, квалiфiк. фахiвцi з рiзних галузей пiсля закiнче­н­ня освiт. закладiв, вiйськовики тощо.

Пiд час морського етапу заселе­н­ня Зеленого Клину (1883– 1901) В. був кінц. пунктом на мор. шляху з Одеси, яким вiдбувалося пере­селе­н­ня укр. селян з України на Пд. Далекого Сходу. У В. знаходилося Пере­селенське упр. та тимчасовий табiр для пере­селенцiв, звiдки вони вже вирушали до при­знач. мiсць, здебільшого на терени Приморщини. За цей перiод через В. пере­йшло бл. 55 208 мор. пере­селенцiв, 75–80 % яких — українцi.

На поч. 20 ст. В. — один із центрiв укр. нац. руху на Зеленому Клинi. Початок органiзованого укр. нац.-культур. життя у В. повʼязаний з гастролями тут на межi 19–20 ст. (від 1898) першої укр. театр. трупи К. Мирославського та Яворського, що дали поштовх створен­ню й дiяльностi мiсц. укр. аматор. труп (гурток морякiв, який органiзував офiцер Поль тощо). Першою легал. укр. орг-цiєю на Зеленому Клинi стала Владивостоц. студент. укр. громада (1907–09, голова — К. Андрущенко), створ. студентами-українцями Сх. (Орiєнтального) ін­ституту. Громада виявила свою діяльність улаштува­н­ням аматор. укр. ви­став за режисурою Б. Воблого, Ю. Глушка та ін. Пiсля її заборони урядом у В. при мiсц. Нар. домi iснував напiвлегал. Укр. гурток (1909–17, керівники — І. Мостипан, І. Антонюк). Зуси­л­лями цих орг-цiй від 1909 у В. закладено традицiю щорiчного проведе­н­ня Шевченкiвських свят. Неодноразовi спроби створити у В. легал. Укр. клуб зустрiчали незмiн. спротив влади, також було від­мовлено у реєстрації Владивостоц. укр. благодій. зі­бра­н­ня (1916). Значне пiднесе­н­ня нац. активності українцiв В. припало на перiод пiсля повале­н­ня царату в Росiї. 26 березня 1917 створ. Владивостоц. укр. громаду, яка у серпнi вже мала понад 3 тис. членiв. Серед гол. напрямів — просвітня та політ. діяльність; були створ. шкільна, бібліот., театр. (кер. А. Казнодзей), лекційна (кер. С. Семко) та військ. (кер. Ф. Стешко, К. Андрущенко) секції. Заходами Громади влiтку 1917 роз­почалася українiзацiя вiйськ мiсц. гарнiзону, де українцi становили до 2/3 особового складу — було створено 9 укр. сотень. Тоді ж при Нар. домі від­крито початк. укр. школу (діяла до 1920). У серпнi 1917 у мiстi створ. мiсц. осередки УСДРП та УПСР, що мали вiдповiдно бл. 200 та 150 членiв. З iнiцiативи укр. соцiалiстiв 8 жовтня 1917 ухвалено пере­творити Громаду на Владивостоц. укр. товариство «Просвiта», яке активно роз­горнуло свою дiяльнiсть від поч. 1918. У цей же час оформилося товариство «Владивостоц. укр. хата» (голова — Д. Боровик) та була обрана Владивостоц. укр. окружна рада (1918–22), що обʼ­єд­нала всi iснуючi на той час у мiстi укр. орг-цiї. 1918–22 у В. також icнували Укр. колонiя, Укр. театр. гурток (з якого пiзнiше по­стала Укр. Далекосхiдна театр.-артистична спiлка), Гурток укр. середньошкiльникiв (1917– 18), Жiн. гурток, Укр. спiлка поштово-теле­граф. службовців, Укр. залiзнича робiтнича спiлка, Укр. клуб.

25 жовтня — 1 листопада 1918 у В. вiдбувся 4-й Над­звичайний Укр. Далекосхiд. зʼїзд, на якому головою Укр. Далекосхiд. Секретарiату обрано Ю. Глушка. Вiдтоді В. остаточно пере­творився на гол. центр укр. руху на Зеленому Клинi, став осiдком провiд. укр. орг-цiй — Укр. Далекосхiд. Кра­йової Ради та Укр. Далекосхiд. Секретарiату. На 2-й сесiї Кра­йової Ради у В. 30 травня 1919 ухвалено Кон­ституцiю українців Далекого Сходу. У В. знаходився також Центр. правлi­н­ня Укр. Далекосхiд. кра­йового ко­оперативу «Чумак». Навеснi 1919 у В. сформовано 1-й Укр. Далекосхiд. ново-запорiз. курiнь вiльного козацтва, роз­вʼязаний у червнi 1919 колчакiв. владою. 31 сiчня 1920 вояки куреня, керованi Укр. рев. штабом на чолi з полковником Ф. Стешком, брали участь у пов­стан­нi проти бiлогвардiй. уряду генерала Ро­занова. 1921 у В. створ. Укр. нац. комітет. 1917–21 у мiстi виходили укр. газети «Українець на Зеленому Клинi», «Щире слово», «Українська думка», «Громадська думка». Пiсля захопле­н­ня 25 жовтня 1922 В. більшовиками всi укр. орг-цiї були забороненi, а їх провід­ників заарештували. У сiчнi 1924 над ними вiдбувся т. зв. Читин. процес. У 1930–40-х рр. у В. на Другiй Рiчцi iснував пере­сил. табiр, з якого для десяткiв тисяч вʼязнiв починався мор. шлях на Колиму i в якому загинули й тисячi українцiв. У на­ступ. перiод, до поч. 1990-х рр., укр. культурне життя у В. виявлялося гол. чином через дiяльнiсть аматор. вокал. і драм. колективiв, якi мали нацiонально мiшаний склад та включали до свого репертуару укр. пiснi, танцi й ви­стави. Крiм того, пiд час 2-ї свiт. вiйни у В. виходили радiопередачі українською мовою, а 1946–52 при мiсц. фiлармонiї iснував професiй. Укр. муз.-драм. ансамбль. Від 1979 у мiстi дiє Примор. укр. нар. хор «Горлиця». 1991–98 у В. працювало Товариство укр. культури Примор. краю (ТОУК), при якому 1992 створ. укр. нар. хор «Червона калина». У березнi 1993 з iнiцiативи ТОУК у В. проведено 5-й Укр. Далекосхiд. зʼїзд, здійснено спробу вiдродити г. «Українець на Зеленому Клинi». 1998 ТОУК пере­творено на Владивостоц. укр. товариство «Просвiта», яке у травнi 1999 ви­ступило засновником Укр. нац.-культур. автономiї В.

В. А. Чорномаз

Додаткові відомості

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2005
Том ЕСУ:
4
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Музика
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
35057
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
579
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 2 346
  • середня позиція у результатах пошуку: 12
  • переходи на сторінку: 2
  • частка переходів (для позиції 12): 5.7% ★☆☆☆☆
Бібліографічний опис:

Владивосток / В. А. Чорномаз // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-35057.

Vladyvostok / V. A. Chornomaz // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2005. – Available at: https://esu.com.ua/article-35057.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору